Колись герой – сьогодні зрадник


Зараз ми не повинні звертати уваги на жодного з колишніх. Ми повинні думати про майбутнє, жити минулим, колишнім – поганий тон. Баласт скинуто і не дивлячись на бурі і негоду ми продовжуємо свій політ.

Організація пережила потрясіння та вистояла. 14 ув’язнених, судилище і можливі вироки це вже стало складовими нашої боротьби. Жоден з нас не збирається зупинятись, чи перечікувати небезпеку, тим паче ніхто не збирається йти на співпрацю з існуючим режимом. Ми козаки і ніколи не будемо козачками. Жодні пояснення співпраці не працюють, ми просто мислимо різними категоріями. Як не можна хробакові пояснити необхідність його участі у рибалці так і нам не можна пояснити перспективи плідної співпраці з нашими тюремниками.

Боротись не з владою, а за владу. Ця фраза є символічною для кожного політв’язня. Боротися не за звільнення а за те щоб стати наглядачем чи баландьором. Неабияка честь для кожного унсовця. Кому подобається така влада той може за неї боротись, ми
прагнемо її перемогти. Власне за боротьбу із владою сидять наші побратими у Лук’янівському СІЗО. Ми боролися проти існуючого режиму, а вони за те щоб у
нього увійти.

Зараз час рішучих змін. Ми повинні оновити наші програмові документи переглянути тактику боротьби, але це не означає, що ми хоч якось відійдемо від опозиції існуючому режимові. “Кучмі не зламати патріота” з цим гаслом ми перемогли на виборах з ним ми визволимо тих, хто ще у в’язниці. Ми за жодних обставин не відмовимося від наших прапорів і символів, ми не зрадимо тих, хто під ними загинув і чиї труни обвивали наші кольори. Ми не соромимося своєї боротьби, не спекулюємо колишнім героїзмом. Колись герой – сьогодні зрадник! Видатний римський правник Тіт Лівій твердив: ”кожен громадянин має нести відповідальність за сьогоднішні злочини не дивлячись на колишні заслуги перед Республікою”.

Так ми радикали. Ми за радикальні кореневі зміни. Можна прищеплювати до дички добрі щепи але коли й після цього дерево дає кислі плоди – справа у корінні. Потрібно зрити в корінь і тоді побачиш істинну проблему. Зігнилий корінь вбиває усе дерево. Так ми революціонери, національні революціонери. Ми хочемо швидких, якісних і стрибкоподібних змін. Всього і негайно. Звісно нам не по дорозі з тими, хто хоче чогось і колись. Вони визначились і відійшли ми після вимушеного відпочинку продовжуємо свій похід до верховин за хмарним небом. Хто в Україні проти швидких змін? Тобто вже всі давно є революціонерами і лише ми про це говоримо вголос. У більшості укр. політиків у
дальній шухляді письмового столу є план національної революції тільки не кожен наважиться його витягнути.

Хтось це називає шоковою терапією, хтось радикальними реформами але на думці має те саме, що й ми – революцію.

Ми ще довго будемо шукати виходу із нинішнього глухого кута поки не наштовхнемося на двері з написом Національна Революція ми вже зараз знаємо, що вихід там.

Так ми за Велику Українську Державу, бо малу вже маємо. Ми збираємося конкурувати з усіма у нашому постімперському просторові. Ми маємо такі ж інтереси в імперських околицях як і Москва. Чому з Росією в Африці конкурує Китай. Там є одвічно наші інтереси.

Нам зараз потрібна організація яка здатна усе це втілити в життя. І ми її відновимо. Організація зазнала втрат але вистояла, її ідею зрадили але вона живе, наші прапори оголосили мотлохом історії але вони майорять над нашими загонами, наші хлопці у в’язниці але вони вільніші за своїх тюремників.

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!