ПIДСТАВИ ЦЕРЕМОНIАЛУ


I

Бiльших наших читачiв посiдають знайомiсть церемонiалу хiба що в межах термiнової вiйськової служби. Досвiд жалiсний i вартий спiвчуття. Але тим бiльшого спiвчуття заслуговує самий церемонiал, позбавлений нинi майже всiх сфер ужитку, збережений навiть у такому куцо-мiлiтарному виглядi хiба що в лавах церемонiальних вiддiлiв. Втiм i вiддiлiв стає все менше, розформований курiнь "Червоних пруссакiв" Нацiональної Народної Армiї, пiшла в минуле слава сотнi почесної варти ЗС СССР.

Сучасне людство виразно не потребує форми, задовольняється змiстом (головно супермаркетiв). Воно таки захлинеться ним, i в часi катастрофи згадає про форму яка одна перетворювала посполите на шляхетне. Тому ми, якi повиннi бути першими завтра, повиннi дбати про те, що стане потрiбним вже сьогоднi.

Отже, що то є церемонiал? Чому форма людського стосунку щодо будь-чого не може бути пiдмiнена сутнiстю?

Iснують лише три стани повинуватостi особи: зверхнiсть, рiвнiсть, пiдлеглiсть. I це незалежно вiд характеру стосункiв.

Вбивство аборигенами Кука не лише не пiднесло убивць, але не принизило й жертву. Чим бо абориген є здатним образити Кука? Палицею по головi? Рiвнiсть на вiдстанi кинджалю, коли iснує, то полягає деiнде. Кук i мертвий лишиться в наших очах Куком,у той час як абориген... Ну хто за нього згадає?

Не є важливим, чи цi три стани визначаються самою особою, чи є накиненими їй ззовнi. Головне, що кожному з цих станiв товаришують певнi вазомоторнi та вегетативнi реакцiї, що дозволяють визначити його навiть поза бажанням пiддослiдного. Хоча останнiй аж нiяк не погодиться з таким визначенням. Людинi бо властиве вважати себе за щось iнше, нiж вона є.

Ось чому потрiбна самокритика. Зi смирення, тверезої, можливо, заниженої оцiнки власних здатностей i власного мiсця в iєрархiї починається кожне сходження вгору. Смирення далебi не означає самоприниження. Бути, як "всi" не образливо, головне, хто є цi "всi".

Сучасне суспiльство є натовпом, в якому постання будь-яких iєрархiчних стосункiв є явищем позитивним. Неможливо грати без правил. Навiть бунт має власнi регули. Iнша рiч, що iєрархiчнi прояви в сучасному суспiльствi є аж надто опосередженi. Найбiльшим злом егалiтаризму була прудерiя людських стосункiв. "Друг народу", "слуга народу", "кохана дочка народу", нарештi, сакраментальний "ворог народу". Цi визвиська вже стали посполитими, але характер егалiтарних стосункiв лишився незмiнним. "Бiлi люди присягають на час, за який отримують грошi". Так визначили iєрархiю блiднолицих червоношкiрi. Грошовий "коефiцiєнт рiвностi" є унiверсальним. Вiн зберiгає iлюзiю суспiльної рiвностi, дозволяє побудувати за її прикриттям суспiльну iєрархiю, нарештi, i це, мабуть, головне, уможливлює анонiмiзацiю влади. Жоден фантаст не просунувся у власних соцiальних утопiях так далеко, як саме "демократичне суспiльство". Спробуєте вдарити в серце, не скажу української державностi, ... iталiйської республiки. Спробуйте вiднайти це серце!

Державним кораблем демократiї нiхто не кермує. Не є кермуванням обирання шляху в залежностi вiд сигнатур системи та її оточення. Але ж в полiтицi подiбний шлях "найменшого спротиву" є єдино можливим для кожного "звiтного уряду".

Отже, коли за невелику, зрештою, суму грошей, вас можливо примусити виконувати цiлий шерег бiльш чи менш безглуздих рухiв, Ви знаєте собi цiну. Кроком наступним є урозумiння собi цього стану. "Кожен, хто заплатить достатньо, здатен мати мене по вiсiм (дванадцять) годин на добу". I ця цiна посiдання є нижчою за таксу найпослiдущої вокзальної повiї.

За цих умов кожна пропозицiя увiйти до середовища, де вас не купуватимуть, є суспiльним авансом.

Ви радi, ви переповненi вдячнiстю, але що Ви можете дати цьому обраному товариствовi? Лише взяти вiд нього.

Процес духовного (як i фiзичного) споживання вимагає зосередженостi. Катар шлунку десь перед тридцятьма роками навчає вас їсти, але ж батьки змагали вас навчити цьому дещо ранiше. Пiдстави внутрiшньої зосередженостi не є аж такими складними:

- Порожнеча в мозку, вiдмова вiд власного "досвiду" та "надбань" (коли б вони були вартi iншого, навчали б ви. Спробуйте уявити себе в цiй ролi. Коли Вам буде про що сказати, Вам нададуть слово).

- Концентрацiя на предметi, за який iдеться (совки мають колосальний досвiд "зворотньої концентрацiї" вiдволiкання уваги вiд того, про що йдеться).

- Некритичне сприйняття (на момент вчення ви не є в станi опонувати. Вашi ЦОНТРА - вiд лiнощiв, страху, гординi, всього того, що мiститься в поняттi "вiд Лукавого").

З цим станом корелюють певнi фiзичнi (бiологiчнi) процеси. Стан спокою (рiвноваги) осягається шляхом нескладних фiзичних вправ, що складають пiдставову - "службову" позитуру ритуалу.

"Службова" позитура є зовнiшнiм проявом вашого внутрiшнього стану. Прояв цей в цiй чи iнший формi є, коли не iдеальний, то максимально сприятливий для осягнення вiдповiдного стану (див. вище) концентрацiї. Коли поминути анатомiчнi та фiзiологiчнi складнощi, позитурами такими є:

Стiйка - вiдповiдно до практикованої в УНСО команди "Спочинь". Ступнi на рiвнi рамен. Руки закладенi за спину на рiвнi нижнiх хребцiв, пальцi правої обiймають зап'ястя лiвої. Грудна клiтка випростана, плечi розгорненi, дихання поглиблене, очi спрямованi в точку, обрану на рiвнi грудей зверхника, коли вiн знаходиться перед фронтом, або в мiсцi, де вiн повинен знаходитися (перед фронтом по центру).

Посадка - при наявностi сидiнь. На всю глибину сiдалища без опертя на спину. Спина випростана та дещо нахилена наперед. Опора руками на колiна чи поверхню столу. Голова пiднята. Погляд та дихання подiбно до стiйки.

Без сидiнь - по-турецьки.

Церемонiя не є культом. Суб'єкт та об'єкт церемонiалу перебувають в сферi рацiонального. Є впаданням в поганий смак - перетворювати iдеологiю на релiгiю. Замовниками цiєї музики є ми самi - виконавцi. Вона бринить нашими зусиллями, але ж i задля нашого задоволення. Тому, зокрема, придбання урочистої позитури є усвiдомленням стану власного пiднесення.

Ви стаєте на цирли перед зверхником - ви пiдноситеся над власною пересiчнiстю. Цьому становi духу повиннi вiдповiдати й рухи вашого тiла. Повинно бути гiдним власного положення.

Урочиста постава: тiло випростуване, ноги напруженi, зведенi на ширину меча (кольба), руки складенi наперед донизу жестом уявного опертя на меч (карабiн), голова дещо пiднесена, очi спрямованi на уявну точку понад головою зверхника. Туди, де знаходиться вiнець (нiмб).

Сидячи. Посадка пряма, спина вертикально випростувана, дещо не дотикається спинки сидiння, руки покладенi на груди, зiгненi в лiктях, голова подiбно до постави.

Без сидiння. По-японськи (на п'ятах).

II


Осереддям духовного церемонiалу є Храм, формою - безглуздя. Осереддям вiйськового - казарма, формою - екзерцiї. Осереддям свiтського натомiсть є Двiр. Є передчасним пробувати вiдразу опанувати вест сенс форм двiрського життя. Нiчна сорочка Пануючого далебi не викликає в членства УНА благоговiйного трепету. Тому починати варто вiд простого. Найпростiшого.

Спiльна трапеза вождя та його воїнiв є iсторичною пiдставою свiтського церемонiалу.

Її церемонiальний сенс полягає:

- В наочному вимiрi справедливостi. Пануючий власноручно розподiляє мiж оточенням шматки того самого "пирога", що за нього стiльки йдеться в наших розмовах "за жизнь". Наближення до Трону, "честь та мiсце" є вiддзеркаленням iєрархiї. Вага та якiсть шматка визначають мiсце в зграї. Не обдурюєте себе блиском еполет, вагою орденiв, довжиною титулiв. Коли ви дворак - шукайте себе в оточеннi Володаря. Деякi, властиво, вже знайшли.

В мiстичному спорiдненнi, Бути допущеним до iнтимного - означає бути своїм. Належати до родини. Є помилковим шукати родину на полi бою, де суспiльство є вимушеним, й важить справдi великi цiлi. "Iмперiя зла - полюбиш i козла". За вiдсутнiстю офiцерiв на фронтi квансують мерина. Саме в дрiбницях двiрського життя, де все пiдпорядковане суб'єктивному, твориться справжня родина. Родина тих, хто посилатиме.

Пропозицiя Зверхника роздiлити з Ним Його (ваш) хлiб, є защитом, котрий повинно цiнувати.

Що є обов'язком дворака? Бути:

- Потрiбним. Повинно слiдкувати за перебiгом думки Зверхника та його проблемами. Вчасне втручання зберiгає час та настрiй керiвництва. Властиво, Вас задля того й утримують.

- Непомiтним. Мiра Вашої непомiтности в тому, на що при Вас дозволяє собi Ваш Зверхник.

- Дотепним. На жаль, Вашi проблеми нiкого окрiм Вас, не обходитимуть. Нещире спiвчуття й вимушена спiвучасть є максимумом того, на що Ви можете очiкувати. Тому виробляйте в собi звичку блискотливого дотепу. Мiра блюзнiрства, яку Вам в ньому пробачатимуть, свiдчитиме, крiм всього, й про Вашу наближенiсть.

- Незалежним. Попри все, потребують (i люблять) лише тих, хто стоїть на власних ногах. Володарю повинно служити за власнi грошi й бажано (Вам, не Володарю) З власними людьми. Хто Ви, про це скажуть лише Вашi.

Детально пiдстави свiтського церемонiалу є висвiтленими в кожнiй кулiнарнiй книзi. Коротко про них сказав славнопам'ятний О. Бендер: "Не робiть з їжi культу" - робiть культ з її споживання. Не шматок робить Вам честь, Ви робити честь шматковi.

Не важить анi цiна, анi рiдкiснiсть їжi, анi її смак у вульгарному його розумiннi. Важить Товариство, в якому Ви перебуваєте, та бесiда, котрою усолоджує себе Товариство в часi фiзiологiчно вимушеного процесу. Жоден спецiял не важить нiчого сам по собi.

Хай жлоби тiшаться з етикеток, цiн на них та їх кiлькостi на столi. Справжнiй смак всьому надають деталi. Вчiться насолоджуватися найпростiшими республiканськими стравами: хлiбом, сиром, зеленню. °х гармонiєю. Але не ревiть, як ганьоний тигрисом бавел:

"САЛО!". Ясно, що сало, й очевидно, що з цибулею. Натомiсть сповiльнiть десь удвiчi темп руху щелеп й спробуйте визначитися в продуктi. Ще краще обговорити з сусiдом смак настою ефедри, котрим Ви запиваєте страву. Дещиця звиродiння, як i крихта цинiзму лише додадуть свiжости до затхлої атмосфери мiтингу.

Ви не є жодними носiями Iдеї. Натомiсть, Iдеєю є Ваш Зверхник. За Вас цю Iдею пiдхоплять, рознесуть i спаплюжать iншi. (Легiони двоногих очiкують нашої перемоги). Вашим обов'язком є Спiвтворчiсть.

Себто, кожен з Вас на своєму мiсцi є уособленням Влади. По кожному з Вас судитимуть за нас всiх, включно з Пануючим.

Швидко це набуде практичного значення.

III
"Вор в законє iлi бик в загонє"


Чим "вор" вiдрiзняється вiд "мужика"? Поставою. Член УНА-УНСО має нариватися суспiльству. Його штиль є орiєнтованим на себе. Його аскеза чи розкiш мають фрапувати обивателя. Вiд бiди нашi однострої ще виконують цю функцiю, але властива совкам кiчевiсть процвiтання, мiж iншим i "Бiлого Братства", щн не є спожитою нашою пропагандою. Питання зi штилем має лишитися вiдкритим. Зараз можливо говорити хiба що за штиль для органiзацiйного вжитку. Вiн має рiзнитися i вiдомо як. В iдеалi повинно змагати до того, що нiколи не дозволить собi бiльшiсть. Якiсть, а отже, й цiна (а в обставинах нашого життя ще й рiдкiснiсть) визначали, визначають i визначатимуть зовнiшнiсть i надалi.

Вище людської натури не стрибнеш: мундир, рубiще, second hand є колом нашого вибору. Але кожна з цих речей має бути СПРАВЖНЬОЮ. Одним з пробних каменiв нашого суспiльства є саме сутичка з суспiльством споживання. Людину визначає рiч, яку вона купує запершi доляри.

Совок змагає бути як "всi". Пiдставою його штилю є прудерiя. Обиватель вважає за стосовне натякати лише на солiднiсть власного становища. Лицар демонструє його, часом за останнi. Ця рiзниця є важковловимою. Як пояснити, хто такий "жлоб"? Головне, їм не бути. В наших умовах жлоб той, хто зекономить на зброї для себе, на гостинцi для товариша, хто вдягне шмотки "про людське око". Озирнiться.

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!
Новости Украины