ЕСТЕТИКА ТЕРОРИСТА


"А что до ваших мнений господа,
нам ваши мненья, право, не нужны"

Р. Кіплінг


Як сприймає світ public enemy? Свідомість злочинця політичного будується на розумінні очевидності власної виключності. Членові бригади залежить лише на суді подібних. Себто, формальною відповіддю є: не сприймає зовсім.

Суспільний відщепенець творить у власній свідомості власне суспільство. Візьмемо за приклад Місто. На цій сцені кожне угрупування розігрує свою п'єсу і бачить цю сцену по-різному. Якою її бачимо ми?

Дім. Це те, чого ми не маємо. В крайнощі нас там чекають, але не розуміють. Вдома з очевидних причин конспірації ми не можемо оточити себе близьким колом речей. Кому, окрім змовника, відоме почуття неспокою від неочікуваного дзвінка, візиту. Одномірний щасливий тим, що його дім є його фортецею. Але йому все одно не зазнати вимріяного ним почуття безпеки. Власні дурощі ятритимуть його психіку, ціни на хліб, курс долара, невірність дружини, глупота дітей. Це лише "котам блаженство дається просто так" (І. П.).

Дім замінює нам хаза, малина. Цього просто не зрозуміє той, хто ні разу не відкривав двері, не знаючи, хто стоїть за ними - товариш чи група захвату. Мешкання, в яке ти прийшов і з якого ти підеш, подальша доля речей якого тебе не обходить, є дійсно твоїм, хоч тобі в ньому нічого не належить, окрім сумки. Вміння знайти насолоду в чужому ліжкові, чужій бібліотеці. Це неможливо передати, це потрібно відчути (як, зрештою, і все, про що йтиметься в статті). Це вузькофахова праця. Почуття спокою, коли ніхто в цілому світі не знає, де ти є, є й почуттям абсолютної свободи. "Блаженство кота, коли він сидить на загорожі товщиною з асигнацію, незалежно від будь-чого і непідлегло щодо будь-кого" (І. П.).

Вулиця. Якими ненависними є нові міста, створені для автомобілів! Кілометри проспектів, виміряні нашими ногами, таки будуть зруйновані. Осереддям нашого ордену стане не замок, що весь назовні. Прохідний двір, сенс якого схований в його глибинах, є кумарнею змовника. Руїни Старокиївського середмістя. Липки (кому невідома на Печерську вулиця Дарвіна?) стали співучасниками нашого відруху. Коли все ще не починалося, хто окрім нас знав, що в цих декораціях буде зіграно? І вони хочуть зупинити нас, коли сенс майбутнього був відкритий нам там.

Майбутнє далебі не є такою ненаписаною книгою. "Ностальгія - дух революції". Наша ностальгія була ностальгією за майбутнім. Інтереси решти полягають в репліканстві.

Бичачим поглядом філістер впирається в щось незрозуміле йому. "Рибій глаз" одномірного ковзає по поверхні непережитого. Все, що їх оточує, є для них закритою книгою. Езотеричні знання таки існують для співучасників. "Екзистуючи зовнішнє спостереження позбавитесь відчуття часу. Досвід очікування є важливою складовою тої ваги, яку треба накопичити за життя, щоб знести з собою в могилу" (І. П.).

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!
Новости Украины