Вічна боротьба


(рекомендовано до підпільного вивчення в старших класах та вищих навчальних закладах)

Існування людини визначається її функціями. Людина сама обирає свій шлях, і її альтернатива має вплив на вибір майбутніх поколінь. Одначе нерідко цей вибір є хибним, таким що не відповідає до природніх, історичних або інстинктивних потреб людини. Нерідко суб'єкт, потрапивши в екстремальну ситуацію, відкриває в собі нові здатності, які часто зобов'язують його йти новим шляхом, докорінно змінюючи його життя. На війні були випадки, коли лікарі або вчителі ставали класними польовими командирами, якими лишалися на все життя. Миттєва зміна природнього плину речей переломлює психологічний стан людини, наділяючи її новими здібностями. Але все нове - це добре забуте старе...

На інстинктивному рівні людина веде боротьбу за збереження свого роду. В інстинкти кожної людини вкладено і ненависть до ворога, і полювання в зграї, і спілкування мовою очей. В гени кожного українського чоловіка вкладено інстинкт самооборони.

Коли тебе атакують, ти захищаєшся. В умовах боротьби найвищий пілотаж - самому стати мисливцем і полювати на інтервентів. Більшість українських чоловіків мають дивовижне підсвідоме відчуття ситуації. Ця глибоко захована серед інстинктів здатність допомагає різко змінити плин речей, повернути ситуацію на свою користь. Не зрозумілою лишається реакція більшої половини українських чоловіків початку ХХ-ХХІ століття, які замість того щоб відновити у собі інстинкти воїнів, вирішили виробити інстинкти рабів.

Українці були страшними воїнами. Українці жили природніми інстинктами, охороняючи свою територію від інтервентів. Нападники так само інстинктивно відчували зміну ситуації, коли жертва раптово ставала сильнішою і небезпечнішою від них. Те саме відчуває мисливець, зненацька атакований левом.

Стрімкий розвиток суспільства, його урбанізація й так звана "демократизація" негативно вплинули на природні інстинкти українців. Націоналістична спільнота, прагнучи відновити нормальний плин речей, не може знайти шлях до сердець і розуму молодого покоління через повну відсутність у останньої інстинктів самозбереження.

Тут слід сказати про великих націоналістичних діячів і борців. Чого варте слово людини, не підкріплене фізичною силою? Пусті слова, які не несуть підкріплення діями й фактами, не варті уваги. Так само нічого не варта груба сила без сірої речовини. Людство вижило і пережило кроманьйонців завдяки наявності більшого мозку. Так само кожен українець повинен бути розумним і сильним. Ті з українських чоловіків, які воювали за Націю, були взірцями справжніх чоловіків.

Такий стереотип як "справжній чоловік", серед усього іншого, завжди викликає асоціацію зі зброєю, великими біцепсами, швидкою реакцією, холодним розумом, непохитними переконаннями та рукопашним боєм. Завдяки впливу демократії, зосередженої в руках злочинців, сучасна молодь віддає перевагу не прагненню до ідеалу, а наркоманії.

Сучасне покоління не розуміє для чого існує Нація. Молодь не здогадується про існування системи. Тієї самої "Матриці", яка змушує обивателів жити заради шлунку, віддаючи за це свою кров. Молодь не має сенсу в житті, його з успіхом замінює шлунок, який треба заповнювати тричі на день. А також коль'ян і шприц - як неодмінний атрибут сучасних молодіжних тусовок.

Справжні чоловіки-націоналісти обрали шлях воїнів. Є лише одна можливість врятувати Українську Націю: методом сили і розуму. Методом боротьби. Війна точиться в кожному з нас, і справжній воїн, який бореться за ідею, живе війною і приносить її з собою. Для обивателя будь-яка війна являє собою смерть і геноцид, пригноблення прав і свобод. Обивателі бояться війни. Але для воїна немає більшого кайфу аніж воювати за переконання, за ідею. Воїн не боїться того, чого боїться і не розуміє пересічна людина.

Вічний кайф - це вічна боротьба!

Андрій "Комбат", УНСО-Київ

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!
Новости Украины