14 жовтня 2004

Проблема самоідентифікації


Кожен може себе уявляти інакшим ніж він є, але кожен хоче себе демонструвати решті кращим ніж він себе уявляє. Приналежність до чогось кращого ніж ти є сам зумовлює потребу ідентифікуватися саме з ним. Одного разу, здійснивши вибір, людина у порухові інерції продовжує вимагати до себе того ж ставлення, що й до спільноти, до котрої себе відносить. А ототожнення себе з мітом просто паморочить мізки. Верхівкою задоволення є ототожнення себе з мітом.

УНА-УНСО є привабливим об'єктом самоідентифікації, тим паче ототожнення себе з цим мітом. Низці претендентів немає краю. Влада цього разу вдало використала популярний серед молоді бренд і запустила на орбіту українського політикуму аж три угруповання, які прагнуть ідентифікуватися унсовцями.

Проект "коваленко" закладений ще у час ув'язнення керівництва організації за відомі подіі 9 березня, дав відлами: Бойка-Тими та Зайченка-Тополі. Перший не поділив гроші, другий - славу. Обидва рішуче засуджують свого "батька" Коваленка і твердять про своє первородство. Проте, усі вони співіснують у взірцевому сімбіозі. Разом вони поборюють єдину легітимну організацію УНА-УНСО, під головуванням А. Шкіля.

Закиди різні, але бажання одне: перебрати на себе право ідентифікації з подальшим визискування імені організації. Один (Коваленко та його УНА) лякає, інші різко стають потрібними й цим вдало користають. Коли цього видається мало - чимчикують, разом до "найстрашнішого" з пропозицією спільних дій, а потім до зацікавленої сторони із пропозицією захисту. Достатньо проста та примітивна "постановочна" схема, як не дивно, постійно спрацьовує.

Боротьба за первородстово й право на ідентифікацію набуває звиклого споживацього характеру. Бренд "УНА-УНСО" потрібен задля забезпечення власного безхмарного майбуття. Це щось на кшталт гендлювання індульгенціями, чи пак право на їхнє виготовлення. Хто правдивіше УНСО, той більше має шансів вигідно торганути "найчитабельнішим" брендом. Дла них УНСО вже віддавна перетворилася на півмисок чечевиці, який вони намагаються підсунути, хто Банковій, хто "донецьким", а хтось з найпросунутіших комусь з опозиції. Багато було розмов про членство Шкіля у "Батьківщині" з подальшим розчиненням керованої ним організації у партії Ю. Тимошенко. Цього не сталося й навряд чи станеться, а ось постійні відвідини Зайченком та Мазуром Безсмертного та Стецьківа (штабу "Нашої України"), спонукають до роздмів про їхнє нав'зливе сватання, яке сильно нагадує "підтримку" Коваленка й Бойка-Тими.

Володимир Литвак

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!