17 жовтня 2005

Два ножі у спину революції


Ющенко покинув Майдан. Сотні тисяч його прихильників, яких закликали зберегти Майдан у серцях, залишилися без провідника.

Це найделікатніші думки, які роїлися в головах “помаранчевих” українців після подій останньої п’ятниці.

Проте більш звичною реакцією була лайка. Безкомпромісна та нещадна. Як вирок. Чи як проціджене крізь зуби волання людини, котрій у спину встромили ножа.

Більшість імені двох Вікторів

За що, питається, боролися? За що відморожували руки-ноги на зимових вулицях засніженої країни? За що підприємці підставляли свій бізнес під свавілля податківців, а студенти та політики – свої обличчя під кулаки мукачівської братви?

Виявляється, все це було заради того, щоб Віктор Ющенко в п’ятничному інтерв’ю британській Financial Times не відкинув імовірності утворення парламентської коаліції “Народного Союзу Наша Україна” з Партією регіонів Віктора Януковича після парламентських виборів 2006 року.

Відповідаючи на запитання, чи може “НСНУ” вступити в коаліцію з Партією регіонів після виборів, Ющенко сказав: “Радше за все, так”.

Але біда, як відомо, одна не ходить. Наче підтверджуючи цю мудрість, Віктор Андрійович у розмові з британськими журналістами дав зрозуміти, що найбільше схильний до співпраці із блоком центристів, який створює голова Верховної Ради Володимир Литвин. Сам глава парламенту – ще півбіди. Інша річ, що його підтримує ціла низка фаворитів колишнього режиму, включно з Віктором Пінчуком.

Рука, протягнута олігархам

Цієї ж п’ятниці, коли в британській газеті з’явився матеріал, котрому пасував би заголовок “Прощання з Майданом”, у самій Україні відбулася ще одна неоднозначна подія. “Рука, яка нічого не крала”, протягнулася до рук чільних представників вітчизняної олігархії. Одразу 20 українських “акул капіталізму” прийшли на зустріч із Віктором Ющенком, Юрієм Єхануровим і представниками економічного блоку уряду.

На запрошення Президента відгукнулися Рінат Ахметов (група “СКМ”), Віталій Гайдук (група “Індустріальний союз Донбасу”), Ігор Коломойський (група “Приват”), Віктор Пінчук (“Інтерпайп”), Олександр Ярославський (АКБ “Укрсиббанк”), Григорій Суркіс (група “Славутич”), Володимир Бойко (ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”), Валентин Ландик (“Норд”), В’ячеслав Богуслаєв (ВАТ “Мотор Січ”), Валерій Хорошковський (телеканал “Інтер”), Костянтин Живаго (АКБ “Фінанси і кредит”), Олексій Порошенко (група “Укрпромінвест”), Андрій Клюєв (група “Укрпідшипник”), Микола Янковський (ВАТ “Концерн “Стірол”), Георгій Скудар (ВАТ “Новокраматорський машинобудівний завод”), Володимир Поляченко (“Київміськбуд”), Олексій Слободян (ВАТ “Оболонь”), Євгеній Уткін (“Квазар-Мікро”) та Едуард Шифрін (ВАТ “Запоріжсталь”). Значною частиною цих прізвищ минулого року “помаранчеві” лякали українського виборця. Очевидно, нині потреба лякати зникла, як і необхідність відбирати награбоване. Принаймні так вважає Президент.

У п’ятницю Віктор Ющенко недвозначно зазначив: полювання на олігархів припиняють. Єдине, що від них просять, – чемно сплачувати податки. Саму ж зустріч супроводжували реверанси в бік репрезентантів великого капіталу. “Я впевнений, що представники бізнесу, які знаходяться за цим столом, дають собі відповідь у тому, що тільки в цьому колі сформуються умови для серйозних національних інвестицій. Тільки це коло людей може подати ті сигнали, що будуть важливі не тільки для нас, щоб ми повірили один одному, а ще десяткам тисяч бізнесів. Від нашої поведінки це залежить”, – пафосно зауважив Президент.

На підкріплення дружнього ставлення глави держави прем’єр-міністр Юрій Єхануров запропонував добродіям олігархам і бізнесменам дещо дрібнішого калібру розпочати співпрацю в рамках створення фінансового плану щодо сплати податків. Єхануров також закликав якомога швидше налагодити переговорний процес щодо нагальних суперечливих питань, які накопичилися між владою та бізнесом.

Незважаючи на сподівання, під час зустрічі так і не порушили питання доплати за приватизовані підприємства.

“Цього питання не обговорювали. Стояли питання, які найбільше турбують країну, бізнес і уряд”, – заявив “Українській правді” міністр фінансів Віктор Пинзеник. Таке враження, що проблема наповнення бюджету і виконання передвиборної програми Президента (пригадуєте: “Олігархи заплатять справжню ціну”) для міністра фінансів не актуальні.

Загалом скидається на те, що влада готова потихеньку поховати проблему доплати. Віктор Ющенко запевнив присутніх, що зробить усе, щоб ставлення влади до представників бізнесу змінилося на краще. “Я даю гарантії, що зроблю все, щоб ви пересвідчилися – протягом дванадцяти місяців ставлення до вас радикально змінилося. Вас ніхто не буде переслідувати та мучити перевірками”, – підкреслив він. На думку Президента, за успішної “політики зустрічних рухів” влади та бізнесу надалі можна буде ставити також питання про амністію капіталу, нову фіскальну політику тощо.

Водночас, як повідомив на брифінгу перший заступник голови секретаріату президента Іван Васюник, Ющенко доручив Кабінету Міністрів упродовж місяця розробити законопроект, який гарантував би права власності на приватизовані об’єкти. “Законопроект, який би передбачав гарантування прав власників під час приватизаційного періоду з 1990-х років до 2004-го”, – уточнив пан Васюник. За його словами, цей законопроект поставить крапку в дискусії про реприватизацію та стане гарним сигналом для іноземних й українських інвесторів.

Власне, що сталося? На перший погляд, усе доволі симпатично. Президент зустрічається з найпотужнішими бізнесменами країни й декларує готовність до співпраці. Нормально? Нормально! Але... Якщо автор цих рядків не помиляється, то в Україні чинна чітко виписана кримінальна відповідальність за несплату податків. Тож яка логіка в тому, що гарант умовляє бізнесменів платити податки. Такі профілактичні бесіди мав би вести не Президент, а, скажімо, генеральний прокурор.

І, звичайно, не може не турбувати ініціатива законодавчого закріплення результатів приватизації. Хіба так стояло питання на Майдані? Хіба такі ідеї пропагував Віктор Андрійович своїм виборцям? Партнерство з Януковичем... Індульгенції для олігархів... Чорт візьми, що буде завтра?




Роман Онишкевич /www.gazeta.lviv.ua/

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!