16 січня 2008

Бій з „тінню”


Власне, бою не буде. Та й „тіні” теж. Тим паче, що у цьому слові Януковичу щось не сподобалося від самого початку. «Сьогодні на засіданні зібрався не тіньовий, а опозиційний уряд. Тіньовий уряд, як це було прийнято називати, вже пішов в минуле, і зараз існуватиме опозиційний Кабінет міністрів, який очолює Віктор Янукович», – проголошував Сергій Льовочкін на першому, презентаційному, зібранні „тіньовиків”-опозиціонерів в кінотеатрі „Зоряний”.

Та якщо тіньовий уряд пішов у минуле, опозиційний від Януковича так і не проріс у теперішньому. Колись, у 1998-му, перший альтернативний до владного Кабмін створила Юлія Тимошенко. В 2001-му її наслідувала Наталія Вітренко. У березні 2005-го, програвши президентські вибори, „тіньовізмом” марив Віктор Янукович – своєму (тоді так і не народженому) дітищу він придумав назву „Суспільний Кабінет міністрів”. Ідея, як бачимо, популярна. І навіть популістська. Бо скільки-небудь вагомої ролі тіньові уряди в історії України не відіграли. Втім, це не заважає бажаючим створювати їх знову.

Віктор Янукович свій опозиційний Кабмін – створив. Міністром фінансів в цьому форматі обраний Микола Азаров, оборони – Олександр Кузьмук, внутрішніх справ – Микола Джига, палива і енергетики – Юрій Бойко, вугільної промисловості – Сергій Тулуб, праці і соціальної політики – Михайло Папієв, освіти і науки – Дмитро Табачник, закордонних справ – Костянтин Грищенко, юстиції – Олександр Лавринович, промисловості і підприємництва – Анатолій Кінах тощо. Особи, як бачимо, – до болі знайомі, й жодної свіжої крові.

А це, між іншим, перша велика помилка „опозиціонера” Януковича – залишити у складі альтернативного уряду колишніх міністрів. Якраз вони і є людьми з минулого. Тобто тими, хто нікому не цікавий сьогодні, бо на все є свій час, був він і у команди екс-прем’єра – показати себе та переконати інших, що видовище варте уваги. Тіньовий Кабмін – не кунсткамера, його створюють не для консервації безробітних урядовців. Міністри з „тіні” за визначенням мусять бути фактором інтелектуального подразнення для тих, кого розглядають при „світлі”. Тобто провокувати (у хорошому розумінні слова) на змагання, кидати виклик новими ідеями, змушувати складати іспит на профпридатність.

Але Янукович цього не вміє.

Тому й заявляє в кращому разі про „повне повернення громадянам втрачених заощаджень”. Тимошенко, мовляв, говорить про часткове, а він (себто Янукович) віддасть все. І всім. І відразу. Невідомо тільки, з яких джерел надійдуть необхідні кошти – чи то з держбюджету, чи з особистих кишень мільйонерів від Партії регіонів? Великої різниці немає, адже уряд – несправжній. І – найголовніше – справжнім бути й не збирається. Інакше ані сам Янукович, ані будь-хто з його міністрів не обіцяв би таких цілковитих дурниць. І це вже друга велика помилка „регіоналів” – бажання змавпувати гоголівського чорта, діставши з неба місяць. Аби лишень „помаранчеві” луснули з заздрощів.

Третя помилка: вибір не того майданчика для проголошення блискучих ідей. Мова не про кінотеатр „Зоряний”. Мова про Верховну Раду, з якої Янукович со товарищи фактично пішов. Пішов у містичний „опозиційний Кабмін”, що зобов’язується нагодувати п’ятьма рибинами та двома хлібами усіх голодних. Замість бути в парламентській опозиції, якої „регіонали” ніколи буцімто не боялись, й довести свою спроможність там, Янукович, як і раніше, пише сценарії для „Зоряного”. Зрештою, це його вибір.

Тільки от незабаром майже напевне з’являться нові тіньові уряди – від дрібніших політичних сил, які також програли вибори, але прагнуть самовираження. Тоді Януковичу і заощадження не допоможуть – в хаосі лузерів себе доведеться ідентифікувати чіткіше. Бо якщо ти і не світло, і не тінь, і не добро, і не зло, то хто ти тоді?

А ніхто.


Андрій Шкіль

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!