1 березня 2010

Ющенко працевлаштував Черновецького, а як бути тим, хто за Віктора Андрійовича голосував?


Учора після того, як Віктор Ющенко призначив Черновецького членом Вищої ради юстиції, мені здалося, що він зробив останній постріл по своєму рейтингу, відняв залишки симпатії в тих, хто завжди його підтримував.

У журналістському оточенні залишилося не дуже велике коло людей, яке багато вибачали Віктору Андрійовичу і до самісінького кінця симпатизували йому...

Вища рада юстиції – це ключовий орган, на підставі рішень якого призначаються та звільняються судді. Орган, покликаний стежити за чистотою судової влади, у принципі місце, куди органічно вписувалися колишні генпрокурори, голови Верховного суду, керівники юридичних вузів. За чистотою судової влади віднині стежитиме й мер-банкір Черновецький.

– Для чого ви це зробили? – запитала я по телефону після оприлюднення указу одного з людей з оточення Ющенка.

– Треба ж його кудись подіти, бо він тоді надовго на посаді голови затримається, – почула у відповідь.

Це ж треба! Ось виявляється, у чому функція президента – нагороджувати та прилаштовувати корисних мерів, та всю свою челядь, само собою. Хоча як на мене, члени команди будь-якого президента, якщо вони чогось варті, після закінчення його каденції мають бути нарозхват, до них мала б стояти черга роботодавців.

Вікторе Андрійовичу, а що ж нації робити, підкажіть, будь ласка? Нація – це не лише умовний загал з вашого виступу. Нація – це старі люди, які тисячами ламали ноги та руки під час ожеледиці на честь Черновецького. Нація – це люди, у яких владою вашого улюбленчика з Вищої ради юстиції відбирають столичні землі та столичні озера.

Ви казали, що в разі, коли вам не залишать державну дачу, то підете жити на вокзал (а де поділася квартира Катерини Михайлівни на Михайлівській?). Це корисно – пожити вам на вокзалі, хоча б добу, роззнайомитися з нацією. Від нації, яку ви побачите на вокзалі, погано пахне, але вони не дурні, якщо не голосували за вас удруге.

А тепер, скажіть що робити отим п’ятьом відсоткам, які голосували?

Учора я зрозуміла, кого мені нагадує Президент Ющенко. Ви дивилися фільм «Догвіль» Ларса фон Трієра? Там є такий герой Том Едісон, житель маленького міста. Том вважає себе письменником, але ще нічого не написав. Цей Том хоче регулярно зустрічатися з жителями свого міста Догвіля, щоб говорити їм про моральне вдосконалення. Насправді, Догвіль виявився мерзенним містечком, де живуть мерзенні люди, жінки якого експлуатують дівчину-втікачку Грейс, а чоловіки ґвалтують її ночами. Там є Віра, яка дуже нагадає іншу Віру – з оточення Ющенка. Том, який весь час говорить про мораль, теж намагається “схилити до співжиття” Грейс, а коли вона відмовляється, здає її гангстерам. Коли з’ясовується, що батько Грейс – лідер оцієї банди, і він переконує її, що вона даремно намагається підтягнути до свого морального рівня це містечко. Грейс дає дозвіл винищити це місто, бо вважає, що світ стане кращим без нього.

Ваша нація, Вікторе Андрійовичу, це Грейс, яку обкрадають та ґвалтують ваші черновецькі та віри. Звичайно, усі наші еліти будь-якого кольору – це суцільний Догвіль. Але, ви, Томе-Вікторе, так багато й добре говорили по мораль і церкву...

Знаєте, коли Черновецького 2008 року вдруге обрали на посаду мера, а Віктор Андрійович при мені (я тоді саме брала інтерв’ю в секретаря Київради) почав вітати Олеся Довгого з переобранням на посаду, я зізнатися, не зрозуміла. Ніби й не було з 2006 по 2008 роки справ із ганебним землевідведенням…

До речі, Том єдиний, кого Грейс у фільмі пристрілює власноручно, картинно кажучи, “Прощай, Томе”.




Маша Міщенко УНІАН

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на https://www.una-unso.org!