16 жовтня 2002

Вітер змін


Ще влітку, коли дехто з нас відпочивав на курортах, відновлював сили у санаторіях чи важко працював у селі, прозвучали закличні гасла політичної опозиції: „Повстань Україно!” та „Геть Кучму!”. На здивування, радість чи жаль оптимістів та скептиків, різноналаштованих та різнокуплених осіб, народ прислухався до відчайдушного кличу. Прислухалась і влада, яка за тиждень до початку акцій „Повстань Україно!” через кишенькове телебачення залякувала народ демонстрацією відеокадрів про події 9 березня 2001 року, розповідями про „порушення законів України такими діями” та відповідальністю за них.

Невідомо, скільки людей злякались, не приїхали у Київ, але велика частина народу, якій набридло терпіти знущання кумівського режиму, не зважаючи на перешкоди, які чинили представники влади, все ж вийшли на вулиці Києва та інших міст України.

16 вересня 2002 року, коли майже усе президентське оточення втекло за кордон, а сам Кучма у Зальцзбурзі влаштував акцію „Відстань Україно!”, більше 100 тисяч опозиціонерів зібрались на Європейській площі. Великий мітинг об’єднав людей з різними поглядами та переконаннями, але з єдиною метою – вигнати Кучму, єдиним бажанням – змінити життя у державі, де вже гірше бути не може. Про цей день було сказано багато. І те, що революцію „пробазікали”, і те, що опозиція програла перший раунд. Але це був початок.

Влада застосувала силу – демонтувала наметове містечко опозиції, по-звірячому представниками влади було вбито шахтаря, побито мирних демонстрантів. Виклик прийнято. Якщо після шістнадцятого опозицію можна було звинуватити в не оригінальності, то подальші акції відкидають такі думки. 23 вересня група Народних депутатів, лідери опозиційної трійки прийшли на перший канал державного телебачення для того, щоб виступити перед народом, оскільки це право забезпечує їм закон. Це право депутатів не було дотримано, більше того, влада звинуватила їх у захопленні приміщення. 24 вересня демонстранти пікетували Адміністрацію Президента, а група опозиційних депутатів (більше 70 осіб) пройшла в Адміністрацію, щоб зустрітися з Президентом, щоб передати йому свої вимоги. Згідно законодавства, Народний депутат має повне право доступу до будь-яких об’єктів та приміщень, але чомусь їх звинувачують у ще одній спробі захоплення, цього разу – Адміністрації Президента.

Спецпідрозділ „Беркут” заблокували усі виходи, заважаючи депутатам таким чином покидати приміщення. Народні обранці змушені були провести там цілу ніч, після якої Президент наважився зустрітися з депутатами. Влада продовжує демонструвати повне невігластво. Медведчук (голова Адміністрації Президента) заявив парламентарям, що вони знаходяться у приміщенні, на яке закони України не розповсюджуються!!! Вранці депутатам все ж вдалося зустрітися з Кучмою, останній рішуче заявив, що йти у відставку не збирається. Генеральна Прокуратура порушила за фактом кримінальну справу, зокрема Андрію Шкілю вручили повістку, з вимогою негайно з’явитися до Прокуратури. Андрій Шкіль перестав дивуватись маразматичності цієї влади, адже ще півроку тому в обвинувальному висновку йому приписували заподіяння тілесних ушкоджень працівникові міліції, якому „було завдано удар по голові, у результаті чого потерпілий отримав вивих коліна лівої ноги”.

1 жовтня опозиційна „трійка” проводить прес-конференцію в інформаційному агентстві УНІАН, де напередодні змінився керівник. Тепер це „тіньовик від режиму”, отже... знову звинувачення у захопленні приміщення.

Нудно і нецікаво. Владі бракує фантазії, а тим часом опозиція розгортає поле діяльності. У ВУЗах створюються штаби підтримки акції „Повстань Україно!”, які вимагають від керівників більшого радикалізму. 12 жовтня, у містах і містечках України в рамках акції відбудеться Народний Трибунал, де головний обвинувачений – Кучма, що вчинив не один злочин проти народу. 15 жовтня – продовження масових акцій непокори, пікетування Парламенту України. А режим наляканий, на нього „дує вітер з-за кордону” (міжнародний скандал, пов’язаний із продажем „кольчуг” Іраку), і його здуває внутрішній вітер... вітер акцій „Повстань Україно!”.

Наша справа – спричинити ураган змін і змусити головного ворога грати за нашими правилами.

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!
Новости Украины