10 листопада 2002

Мета виправдовує засоби?


ЛУНА ВІД "НОРД-ОСТ"

Подійний простір внутрішнього геополітичного життя Росії стрімко звузився до розмірів концертного залу, в якому проходила прем’єра "Норд-ост" у Москві. Спецоперація, яка є обдуманим і спланованим, а не спонтанним актом проти чеченських бойовиків, через неминуче масове знищення своїх громадян не є простим актом, що швидко минеться і скоро забудеться.

Теоретично, в подіях такого масштабу найвищі посадові особи країни ставлять себе на один рівень з терористами, діють і думають так, як вони, і навіть ідуть далі за них, виникає архінебезпечна для будь-якої країни ситуація. Перш за все в геостратегічному сенсі.

Загальні закономірності геополітичної науки вказують на те, що фактично Росія своїми діями виписала моральну індульгенцію будь-кому конкретно і будь-яким силам взагалі на будь-який вид злочинної діяльності проти самої себе. В першу чергу, на найнеймовірніший, найжорстокіший і найпідступніший. Головним тепер у боротьбі мусульманського світу, ісламської релігії і цивілізації проти Росії неминуче стає гасло: "Мета виправдовує засоби".

Тепер будь-які моральні чи будь-які інші застереження в початковій фазі протистояння мусульманської цивілізації Росії будуть неминуче відкинуті або ж не будуть братися до уваги. Терористи вже не будуть відпускати дітей-заручників, хворих, інвалідів тощо. Заручниками у Росії з 26 жовтня 2002 року стають усі: від вагітних жінок на 9-му місяці до немовлят, від інвалідів на візках до учнів молодших класів. Під прицілом опиняться лікарні, дитячі садки тощо.

З точки зору геополітики як науки Росія здійснила наприкінці 2002 року геостратегічне самогубство. В цій країні немає і навіть у принципі не може бути жодної об’єктивної геополітичної школи, яка б базувалася на законах цієї науки, а не на ура-патріотизмі. Майже всі "наукові" геополітичні постулати всіх відомих мені російських геополітиків ґрунтуються на всіляких науковоподібних легендах і міфах, які не мають під собою ніякої закономірної наукової основи. Вони свідомо чи несвідомо, можливо "з легкої руки" сіоністів, готують "теоретичну" базу для реального самознищення Росії. А влада ці "наукові розробки" всіляко намагається реалізувати в життя. Тому нинішні російські геополітики служать каталізаторами-прискорювачами геостратегічних процесів, які і так неминуче зметуть цю країну з політичної карти світу. Ці люди просто підкидають дровець у вогонь геостратегічного аутодафе Росії.

Події, що сталися в Росії наприкінці жовтня 2002 року, ввійдуть в історію цієї країни. Їх поки що, на наше щастя, не можна "узгодити" з історією України, чого б росіяни бажали найбільше, а ми найменше. Нехай усе їхнє залишається з ними, а все наше - з нами. В практичному сенсі росіянам дуже заманливо перевести через своїх агентів у керівництві нашої держави стрілки власної боротьби з мусульманським світом на Україну. Ось тут і криються реальні причини безпрецедентної пасивності "нашої" влади стосовно якнайшвидшого звільнення заручників – українських громадян. Чеченці однозначно збиралися їх відпустити. Для чого інакше вони сформували з українців окрему групу. Звичайно, лише для передачі її українським представникам. І лише після того, як їх "не взяли" і прозвучали заяви, що заручників треба звільняти всіх, а не ділити їх за громадянством, українці знову потрапили до спільного "котла". Де їх чекала спільна доля з російськими "братами". Чого так і добивалися росіяни з участю можновладних українських агентів російського імперіалізму.

Ви тільки вдумайтесь у факти. До чеченців для звільнення українcьких громадян прибув не Президент нашої країни, не спікер парламенту і не прем’єр-міністр, а командир політичної організації, партії УНА-УНСО, народний депутат Андрій Шкіль. Лідери цієї організації нині знаходяться під судом у камерах попереднього ув’язнення. Чому так сталося? Хто має хоч крихту розуму, знайде відповідь на це запитання. Страшну відповідь. У першу чергу для влади України, усвідомлює вона це чи ні. Ми з вами стоїмо на порозі тектонічних зрушень у світі, Європі, Україні. Ми навіть не стоїмо, а нас поставили.

В Україні, хоча і набагато по-європейськи, відбулося фактично одне і те саме, що і в Росії. Влада ще раз показала народові, що він їй не потрібен, вона до нього не належить і зовсім не налаштована його захищати. Тому цілком логічно, що реально щонайактивніші дії щодо визволення українських заручників у Москві здійснив лідер організації, яка має назву УНСО, тобто Українська Народна СамоОборона. З точки зору геополітики як науки "наша" влада ніби сказала нашому народові: "Ваша власна самооборона, в тому числі й від нас самих, у ваших руках. А ви вже дійте відповідним чином".

Геополітика вважає, що в Україні все більше прочиняються шлюзи для процесів, які й так уже назрівали. Розумна влада вже давно спакувала б валізи. Але за прикладом і під керівництвом "старшого брата" вона неодмінно хоче самознищитися, що цілком відповідає ще одній геополітичній закономірності.
Дійсно, для власного порятунку влада повинна була б якомога далі дистанціюватися від геостратегічно приреченої Росії, реального каталізатора всіх найнесприятливіших для влади процесів. Натомість робиться все можливе і неможливе для перетворення українців на націю месників, що вже неодноразово було в нашій "неузгодженій" історії. У нас уже з’явилися перші етнічні українці, які, щоб оголосити Росії та її агентам в Україні джихад і отримати для цього підтримку мусульман, почали переходити в ісламську віру. А це вже надзвичайно серйозні симптоми. Час нинішньої влади в Україні вичерпується, і тепер реальний її простір починає стискатися, аж поки не обмежиться будинками державних адміністрацій. Геополітична закономірність полягає тут у тому, що простір і час взаємопов’язані у певній ієрархічній послідовності. Вичерпання часу породжує реальне звуження простору.

Хотів би нагадати ще одну закономірність геополітичної науки, яка є дуже доречною для аналізу та прогнозу розвитку подій у Росії. Вона полягає в тому, що у геостратегічному протистоянні держав, націй і цивілізацій перемагає той, хто має не матеріальну, а моральну перевагу над супротивником. Найпотужніші імперії ніби ні з чого руйнувалися і назавжди зникали зі світової арени. Це відбувалося з однієї простої причини - моральної деградації суспільства і особливо її владної верхівки. У двобої чеченців із росіянами в жовтневій Москві однозначну моральну перемогу святкували чеченці. Вони навіть не могли собі передбачити, виходячи з рівня власної ментальності, що росіяни застосують проти своїх і іноземних мирних заручників, нехай навіть для знищення терористів, гази, які призведуть до загибелі ні в чому не винних людей. Чеченці не були готові до цього, інакше б прихопили з собою протигази. Тепер же вони, і не тільки вони будуть готові у боротьбі проти Росії до всього. Ось ця готовність і є реальним наслідком найстрашніших потрясінь, які чекають Росію у наступний період.

Петро МАСЛЯК,завідувач відділу геополітики та геостратегії НДІ українознавства,академік.

Петро МАСЛЯК, академік

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!
Новости Украины