18 травня 2003

Останнє слово політв`язня Бойка Олега


Шановний Суд!

Боротьба народу за свою свободу, права і незалежність – є природньою і священною, тому ніколи не може бути злочинною!

Кажуть, скільки правди не ховай, як її не перекручуй, але вона рано чи пізно то тут, то там, все одно з’явиться на світ Божий. І люди, скоріше, але матимуть змогу оцінити ті чи інші події, тих чи інших людей, персоналій за їх правдивою вартістю.

Історія – найвищий суддя на землі, розкаже і про все, і про всіх, дасть подіям, фактам і людям свою об’єктивну оцінку. Історія показує, що людей реабілітують через 50 – 100 років, коли немає ні людини, ні кривдника. Тому звертаюсь до Вас, Ваша Честь: вернути мені чесне ім’я, якщо це можливо.Виносячи вирок врахуйте, що в ці жорна могли попасти Ваші діти, Ваші рідні.

Маючи нагоду, хочу подякувати своїм близьким, яким в даний час найгірше, оскільки строк дали не мені, а їм: це моя дружина, яку не зламали слідчі – ні вигонячи з гуртожитку з семирічним сином, ні погрози про звільнення з роботи, тільки за те, що вона моя дружина. Коли б вона була на суді я б подякував їй за все і сказав: “Я люблю тебе Оксано!”

Хочу подякувати мамі за виховання таких якостей, як чесність, справедливість, порядність і любов до Батьківщини.

Я був і до смерті залишусь українським націоналістом.

Ми живемо 12-ий рік у державі, де брехня, фальшивки і провокації від влади та її “інфраструктур” уже давно стали нормою в її спілкуванні та стосунках з народом. Фарисейство і лукавість влади вже настільки пронизало і переситило українське суспільство, що чергові порції фальшивок, як і криміналу від неї, вже навіть не викликають природного шоку та масового обурення пересічних громадян держави.

Очевидно, вже виробився імунітет!
Але в даному випадку такий імунітет є небезпечний, бо породжує у людей байдужість і почуття приреченості. Тому ігнорувати це явище ми, українці, не можемо і не маємо права:

Вчора 15 травня наше засідання співпало із закінченням терміну обговорення ініціатив Кучми по політичній реформі.

Мій голос до волевиявлення народу не рахувати. Адже все організовано чиновниками в традиціях світського “одобряємс”, що приведе до похорон парламентаризму. Господи, дай можливість незрячому побачити, глухому почути, а народу мати мужність жити власним розумом.

Одне, в чому розкаююсь, і хочу попросити вибачення в України, що при другому турі президентських виборів голосував і агітував за громадянина Кучму.

Заявляю: де б я не був, особисто голосуватиму за кандидата в Президенти, за саму тендітну жінку в парламенті Юлю Володимирівну Тимошенко, і якщо це є злочин, оскільки весь час слідство тиснуло на мене оговорити як депутатів, так і Юлію Володимирівну.

Рішення за вами, ваша честь. Але в нас немає більше часу на помилку.

Що мені дає сили в тюрмі: боротись і говорити правду і те, що дома мене люблять і чекають.А також, що отримую листи з Франції Канади, Німеччини, де чужі люди пишуть листи підтримки, за які я їм дуже вдячний. Процитую останній лист, який надійшов нещодавно, оскільки він написаний для всіх побратимів:

“Дорогі молоді друзі

Ми, старенькі пенсіонери – українці, яким довелося прожити весь вік на чужині, але ні час, ні віддаль не змусили нас перестати однаково любити і вважати своєю Батьківщиною ту землю, де ми народилися і були такі ж молоді, повні мрій, як оце ви сьогодні.

Ми знаємо багато про вас, бо маємо Інтернет-мережу, і щовечора слідкуємо пильно за всіма подіями. І оце, коли наближається ваш ювілей, стараємося хоч цією дорогою передати вам наш щирий привіт та бажання, як звичай велить. Бажаємо вам здоровя та сил, і щоб не покидала вас надія, хоч як гірко не приходилося б іти шляхом життя.

Не знаємо, чи дійде до вас наш невеликий подарунок, яким ми хотіли б пригадати вам, що маєте щирих друзів, навіть так далеко від Золотоверхого. Та хоч би й не дійшов він, хочемо, щоб ви знали, які дорогі ви нам і не тільки.

Ми вас не бачимо, та ви з нами постійно в наших думках і молитвах. Хай же буде усе добро з вами і хай благословить вас святий Архангел, покровитель Києва та всіх відажних!

У щирій до вас прихильності та в думках і молитвах за вас

Леся та Орест Щур”

Останнє слово закінчую своїм віршем

Щільно гуртуймося браття у лави,
Будемо гідні народної слави.
Хай нас кидають в тюрми, за мури,
Нас не злякають ні смерть, ні тортури.

Нас не обдурять державні злодії,
Нас не купити – ми не повії.
Ми Україну умієм любити
І не дозволим нікому ганьбити.

Матір не можна продати й купити,
Матері сльози і отчі могили
Нам додадуть і відваги, і сили.
Будьмо хоробрі у смерті й житті
З нами розпятий Ісус на хресті.

15.05.2003р.

Бойко Олег

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!
Новости Украины