13 червня 2003

Сьогоднішній стан


Тривала боротьба втомлює, а відсутність перемог змушує задуматися про доцільність боротьби. Де вогонь, що спопеляє душі, де кличний рев мідних труб, де солодке почуття виконаного обов’язку? В нас. В кожному з нас сидить переможець, і кожен з нас ненавидить переможених, опущених і вторинних. Як можна іти на самоспалення, коли знаєш наперед, що біля цього вогню будуть грітися тільки менти і есбеушники. Тільки їх потішить наша смерть. Опущеним байдужа доля героїв, вони їх цінять по собі: за скільки я зроблю те або се, і коли не знаходять відповіді, оголошують усіх такими, як вони самі.

Є стара приказка: не спілкуйся з опущеними, сам опущеним станеш. Зараз Організація мусить діяти за цим принципом. Наша справа торкається нас самих, ми самі будемо вирішувати коли будувати барикади, коли штурмувати палаци, коли йти в атаку а коли оборонятися. Порадників у цих справах ми не потребували ніколи і зараз не потребуватимемо!

Події останнього часу лише підтверджують присутність гієрархічності у кожному суспільстві. Нинішнє українське поділене за тим принципом за яким було поділене завжди: свинопаси, гречкосії і козаки. Найбільш значуща група у сьогоднішній Україні – свинопаси, найбільша – гречкосії, найменша – козаки. Свинопаси здійснюють владу, крадуть, перепродають і гигочуть з дурних і терплячих гречкосіїв, козаки, утворивши УНСО ведуть війну на два фронти: з гречкосіїстами та зі свинопасами. Перемога лише над одними нічого не дасть, нам потрібна держава, де козаки здійснюють владу, гречкосії обробляють землю а свинопаси – пасуть свині.

Надіятися на те, що нам у нашій боротьбі допоможуть одні або другі – не варто, ми повинні задбати про ліквідацію свинопасів і нейтралізацію гречкосіїв.
З опущеними повстання не піднімеш, а сам опуститися можеш. Сьогодні ми впевнено зайняли місце повноправних і єдиних представників козацтва. Усі, хто хоче боротися і перемогти, будуть у наших лавах, решта може лише спостерігати на наш переможений поєдинок із вікон своїх хат.

Ми повинні зважати на обставини, але не бути їх рабами. Ми повинні бути свідомими процесів, які відбуваються навколо нас, але лише для того, щоб використати цю свідомість для прискорення перемоги.
Добре, що у наших ворогів усе погано, проте не добре, що ми із цього мало користаємо. Коли ми тиражуємо інформацію, то повинні знати – тільки наша правда дасть нам нашу перемогу. Бахнувся московський човен, ми повинні це використати, гахнуло Москві, ми перші оголосимо початок кінця Росфедерації. Національна революція без образу ворога – неможлива! Внутрішнім є антинародний режим, а зовнішнім – гарант існування цього режиму – Росфедерація. Поки існують ці два вороги, відродження Великої України неможливе і недоречне. У передчутті національної революції, яка змете усі ворожі угрупування, ми повинні на кожній акції, на кожній демонстрації давати чітке формулювання ворога. Чому ідуть відключення електроенергії у пологових будинках і лікарнях – антинародний режим за підтримки федерастів хоче знищити Україну. Взимку усі будуть сидіти у холодних квартирах, бо Росія не дає нам газу і нафти; восени ми не будемо мати хліба, бо москалі разом із антинародним режимом забрали увесь урожай. У нас немає духовної єдності, бо Москва разом із лідерами антинародного режиму сприяють розпалюванню міжконфесійної ворожнечі.

На сьогодні ми маємо усвідомити одне: УНА-УНСО – єдина сила, здатна розпалити вогонь революції, тому проти нас зажди будуть діяти рішуче і безкомпромісно, так само мусимо діяти і ми.


H.K

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!
Новости Украины