7 липня 2003

Операція "Leopolis-Львів" або наші в Італії не тільки кріпакують...


Арешти відбулися у провінціях Турин, Новара, Брешія, Мілан, Болонія, Неаполь. Їхній відгомін прокотився також околицями Венеції та Віченци – транспортної розв’язки для багатьох українських та есенгешних перевізників, маркованих абревіатурою TIR.
До в’язниці потрапили 29-річний Олександр Рагуля якого вважють ватажком злочинної організації, його права рука 34-річний Андрій Панасюк, скарбник Юрій Порубченко – 27 років, його ровесник Валерій Авраменко, 24-річний Володимир Бекуш, 34-річний Олег Бондарев, 25-річні Ярослав Галушич, Володимр Кирилів, Зорян Крілич та Олександр Коваленко, 26-річний Ростислав Ганусяк, 27-річний Серій Юсков та 33-річний Тарас Проць. За такі самі злочини під слідство потрапив але не був заарештований 29-річний Сергій Бакулін. Арешту уникнули 25-річний Ігор Веретенюк, його ровесник Володимир Мятеж і 27-річний брат Зоряна Крілича Володимир.

Те, що в Україні називають “дахом”, італійською звучить як “pizzo”. Кримінальне угрупування, розсіяне Італією, контролювало, а точніш, збирало данину з водіїв “каміонів”, що кожного тижня везли на Схід передачі від імігрантів – головним чином жінок, які працюють у італійських родинах.

Ось як, на думку італійських слідчих, все відбувалось: ”звичайні солдати” (так називали членів організації нижчого рівня) переслідували “тіри” від моменту перетину австрійського кордону до місця призначення. Зафіксувавши номерний знак, вони передавали його мобільним зв’язком іншим членам злочинного ланцюжка, які вже очікували свою жертву на місці де збиралася українська громада. Кінцевим пунктом руху автофургонів практично завжди залишалося незмінне місце, куди раз на тиждень вантажі прибували і звідки відправлялися. Як правило це був одяг і продукти харчування для родичів в Україні, посилки, які імігранти звозили у визначене місце на кшталт приватної поштової дільниці. Зазвичай зустрічі відбувалися на двірцевих площах або інших придатних місцях.

...Слідство розпочалося у червні 2002 року, коли карабінери (один із корпусів італійської поліції, що славиться своїми традиціями та участю у миротворчих місіях за кордоном) провінції Новара заарештували у місті Боргоманеро трьох “шерегових” злочинного угрупування, які вимагали гроші у водіїв щойно прибулих з України. Заарештовані були Валерій Авраменко, Зорян Крілич та Сергій Юзков.

Операція отримала криптонім Leopoli (“Львів”) – за назвою львівської бригади, української злочинної сторуктри, якій підпорядковувалася ця банда, - і стала за суттю, початком закінчення кримінальної діяльності українського угрупування, яке здійснювало на терені Італії злочини мафійної категорії. Успіхові операції вагомим чином сприяла консолідація зусиль поліції та Туринської слідчої дирекції антимафії (DIA). Назва цієї структури яка існує багато років, говорить сама за себе, і судді, котрі там працюють, спеціалізуються власне не боротьбі з мафією.

Упродовж слідства вдалося з’ясувати, що кримінальне угрупування використовувало в якості прикриття українсько-італійську культурну асоціацію “Батьківщина”, що належала безпосередньо Тарасові Процю. Сюди надходили і тут осідали, накопичувалися і приховувалися розмаїті платежі, внески, вкладення. Тут же була і повна картотека, котра містила данні про водіїв, включно з їх знімками та номерами транспортних засобів. Їм видавали посвідчення особи і зобов’язували прикріплювати на вітрове скло “ксиву” з офіційним логотипом асоціації, що давало злочинцям можливість на шляху пересування впізнавати їх як жертв здирництва. Картотека та архіви містили знимки і детальну класифікацію діяльності, яка здійснювалася між Італією та країнами Східної Європи.

Силою та погрозами спалити авто і вантаж банда змушувала водії платити данину. Щоб було переконливіше, особливо незговірливим демонстрували стрічку із перевернутими на шляху пересування фургонами: таке саме відео, тільки про вас, стверджували мафіозі, буде продемонстроване в Україні вашим родинам. Якщо цього було не достатньо застосовувалися методи фізичного тиску. Таким чином, щотижнево “дах” отримував від 100 до 250 євро від кожного (а їх були десятки) водіїв, які перевозили на Батьківщину вантажі і посилки від імігрантів.

“Легалізована” діяльність замішана на безчинствах, приносила злочинцям величезні прибутки (до речі обіг банди складав мільйони євро) і дозволила поквитатися з іншими кримінальними угрупуваннями. Знищивши конкурентів, банда, окрім решти, отримала необмежені можливості для афер з документами: фальшиві анкетні данні вписувалися у дійсні бланки посвідчень особи, отримані завдяки зв’язкам на Батьківщині із так званою львівською бригадою, філією якої вони були. Бригада Leopoli у подальшому підозрювалася у зв’язках з неаполітанською мафією, відомою як “camorra” (кліка).

Але повернемося в Боргоманеро, де, як ми вже згадували, карабінери заарештували трьох українців підчас отримання грошей від співвітчизника-далекобійника. Місяці засідок й вистежувань дали підстави вважати, що мова йде про розгалужену, добре розвинуту злочину організацію зі складною гієрархічною структурою із шерегових, начальників та їх заступників, які діяли головним чином на півночі Італії.

Ретельно та уважно слідчі спостерігали за тим, що відбувається біля залізничної станції, коли туди прибувають російські та українські автофургони.

Дуже доречним виявився дзвінок сестри одного з водіїв, яка повідомила точний час і місце, де повинно відбутися здирництво так було заарештовано перших троє...

“Це перший арешт на місці злочину дав поштовх для інших, - розповідають майор карабінерів Джузеппе Ромео й капітан Фернандо Солаццо – судді Новари відразу зрозуміли, що троє вимагачів були лише ланкою у добре структурованій організації”

Заарештовані зберігали глибоке мовчання і відмовлялися давати покази про діяльність банди. Це змусило слідство організовувати перехоплення і прослуховування телефонних перемовин, оскільки на той час відгомін злочинної діяльності досягнув до Турину, Брешії, Мілану, Болонії, Наполю (де між іншим було навіть скоєне вбивство). Щупальці українського спрута вже проникли до районів Віченци, Реджіо Емілії, Феррари, Флоренції, Генуї, Манітоли, Местре, Парми та П’яченци.

Напружена праця слідчих туринського відділку DIA дозволила відновити основну частину структури злочинної групи. Це було вкрай не просто, позаяк слідство не могло розраховувати на співучасть з боку жертв чи злочинців які вирішили “розкаятися”: надто сильною є кругова порука, створена за допомогою шантажу та здирництва. Проте врешті решт, після проведення десятків обшуків на місцях базування злочинців і відпрацювавши безліч версій, слідчі встановили особи більшості членів банди, наслідком чого й були заарештовані 13 із 16 затриманих.

Таким чином, перед слідством постала повна картина злочинної структури: ватажки банди пересувалися на відмінних авто, мали рахунки у банках Наполю та Брешії, орендували вілли у зонах недосяжних для сторонніх.

...Бос, касир та Ганусяк (так званий “Славко грубий”) були схоплені біля Брешії. На момент арешту Олександра Рогуля мав при собі 6 тисяч євро й 2 тисячі доларів, котрі були зашиті у підкладку його куртки.

На думку італійських суддів кількість жертв здирників нараховували сотні осіб. “Специфіка банди, - пояснює начальник оперативного центру DIA у Турині Віто Кунцоло, - була в тому, що вони вибивали гроші зі своїх співвітчизників і росіян. Вони були жорстокі й досвідчені. Неймовірну складність для слідства складала також рухливість, завдяки котрій бандити рвучко змінювали дислокацію”.

Вагомість слідчих дій підкреслює у суддя Мауріціо Лауді, який пояснює, як “з’явився промінчик світла, котрий пробив чорну галактику української мафії, що стала вже надзвичайним явищем у злочинному світі Італії”.

Дійсністю серйозно занепокоєна італійська влада: українська мафія утворила в Італії міцний альянс особливо після того як львівська бригада “Leopolis” підім’яла під себе поодинокі російські злочинні групки. Їхні злочини не обмежувалися лише здирництвом: до сфери діяльності з часом долучилися проституція, азартні ігри, торгівля зброєю, діамантами та нафтою, також лунали звинувачення у торгівлі наркотиками.

Зараз поліція розслідує ще один злочин, скоєний нещодавно на автобані Береннеро, найважливішою артерією, що сполучає північ Італії із Австрією. Є попередні данні що воно може бути пов’язане із діяльністю “Patria”. Обставини справи є такими: поліційний патруль наказав зупинитися потужному автові з номерним знаком викраденим у Ріміні – місті яке в Італії рахується столицею української мафії. Не виконавши наказу зупинитись, авто, у якому за достовірними даними знаходилися наркокур’єри, продовжував летіти із величезною швидкістю. Щоби звільнитися від переслідування, злочинці відчинили вікно кинули під колеса поліційних авт жменю чотирикутних гвіздків, і в одну мить поліціянти перетворилися на звичайних пішоходів.

На цей час справа про українську мафію в Італії перебуває в суді, але за італійськими законами рішення про судовий розгляд справи може бути прийняте протягом 18-ти місяців. Природно, ще зарано балакати про терміни ув’язнення, які напевне доведеться відбути декому із заарештованих. Яким буде результат цієї розголошеної справи невідомо але українці у Італії ще дадуться чути.

УНСО-інформ

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!
Новости Украины