23 жовтня 2003

Україна зробила перший крок. Чи вистарчить політичної волі на наступний?


Україна почала захищати Державний кордон, але виникає питання - чи буде Країна тримати позицію, коли справа перейде у стадію переговорного процесу. Тут буде потрібна не тимчасова, але постійна рішучість.

Росія твердить, що перемогу вона вже досягла, бо Україна погодилася обговорювати статус Азовського моря. За моїми даними, при визначенні цього статусу може бути використана формула поділу Каспійського моря, відповідно до якої поділу підлягає тільки морське дно, а вода залишається в спільному користуванні. Хоча це суперечть Конституції України, а саме положенню про суверенітет, який обмежується державним кордоном. Тобто про якесь "внутрішнє море" нічого не сказано. Отже, треба або міняти Конституцію, або припинити пашталакати про інший статус Азовського моря.

Зараз цей статус чітко визначено - це море на котре розповсюджуються усі міжнародні законодавства. Згідно цих міжнародних і внутрішніх законів Державний кордон України може проходити тільки і виключно поверхнею води, повітряним простором і дном. Бо про спільне використання повітряного простору над Азовським морем ніхто нічого не говорить але це чітко випливає із коцепції спільного використання морської поверхні.

Можна за приклад взяти Луганську область, де також можна провести лінію кордону по повітрю, а землю лишити у спільному користуванні. Щось подібне проштовхують ті адоратори спільних просторів, які просторікують про спілний вилов риби при різнодержавному використанні шельфу. У Луганщині можна, за такою логікою, спільно обробляти зелю, користуватися надрами - але оберігати недоторканість повітряних кордонів. Де логіка? Зрештою Росії вона не потрібна. Сила завжди відкидає логічні побудови і затверджує право сильного на володіння землею.

Тим часом на самій Тузлі підготувалися до того, щоб росіяни не змогли переплутати, де саме в морі знаходиться державний кордон України. На воду поклали понтони (так звані ліхтери) на лінії кордону України, а зверху на них встановили прикордонний пост.

Таким чином Україна зробила перший крок. Росія повинна або зруйнувати українську власність із усіма наслідками які з цього випливають, або відтягти їх зі шляху - а для цього потрібно порушити Державний кордон України. В обох випадках Україна опиняється у виграшній ситуації і міжнародна опінія і громадська думка буде на її боці. Росія по цьому виглядатиме агресором. Звичайно шкода, що нинішня українська влада є яловою і не спроможною на рішучі дії, на постійне проявлення рішучості.

Андрій ШКІЛЬ

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!
Новости Украины