13 липня 2004

“На війні, як на війні”


Розмова з Андрієм Шкілем, народним депутатом України

Андрія Шкіля побили невідомі нападники. Це сталося минулої п’ятниці на автотрасі поблизу Житомира. Народний депутат вбачає в цьому інциденті політичний підтекст, пов’язаний із президентськими виборами. Про деталі нападу та його можливі наслідки Андрій Шкіль розповів читачам “Газети”.

– Де стався напад, і як це все відбувалося?

– Я вирушив із Києва до Львова разом із дружиною. Приблизно в семи-восьми кілометрах від Житомира мій автомобіль, так би мовити, “підрізав” (обігнав і різко зупинився) сріблястий “Мерседес”. Коли я зменшив швидкість, то під’їхало ще й чорне BMW, яке притиснуло мене до огорожі, що розділяє дві смуги проїзної частини. Ці два авто “затиснули” мій “Хюндай”.

Склалося враження, що це працівники УБОЗу, бо діяли вони злагоджено, послідовно, без нервозності чи ознак психозу. Передбачаючи, що це – працівники міліції, я витягнув посвідчення особи. До мене підбіг чоловік і коли я заглушував двигун, мені завдали удару. Я вийшов із салону, тоді підбігли ще декілька нападників і почали мене бити. Я розцінюю це як напад не просто на приватну особу, а на депутата, політичного діяча. Це звичайне явище в Україні – напад на опозиціонера для того, щоб кожен, хто вирушає в дорогу, думав, скільки з собою брати людей для ескорту, чи яку кількість зброї, щоб спокійно доїхати з одного пункту до іншого.

– Що говорили вам нападники?

– Їхня розмова була тривіальною нецензурною лайкою. Вони нічого конкретного не говорили, лише в різних варіантах обертали слово “депутат”, “депутатство” і таке інше. Били не для того, щоб покалічити, а для того, щоб налякати. В руках не було нічого важкого, били руками та ногами, я завдавав їм ударів у відповідь, але, чесно кажучи, сили були надто нерівні. Нападників було шестеро. Один намагався вирвати ключі від авто, проте лише зірвав дистанційне управління сигналізацією. У цей час моя дружина залишалася на місці пасажира, їй не давали змоги вийти. Сутичка тривала близько 10 хвилин.

– Чи триває розслідування працівниками органів внутрішніх справ за цим фактом?

– Щойно вони від’їхали, я намагався їх наздогнати, але їх автомобілі виявилися потужнішими. Крім того, затримався на місці, поки сам заспокоївся і заспокоїв дружину. Через три кілометри на трасі був пост ДАІ. Я відразу надав правоохоронцям інформацію і прослідкував за тим, щоб вони передали її куди слід.

Я був свідком того, що інформацію передавали. Особисто контролював процес, і через хвилин 15 приїхали представники правоохоронних органів, один автомобіль із нападниками доволі оперативно затримали. Моя дружина занотувала номер чорного BMW і через 40 хвилин від початку розшуку його затримали.

– Ким виявилися затримані?

– Звичайно, не маю достатньої інформації, але ці люди мають стосунок до кримінального світу.

– Хто, на вашу думку, є замовником цього інциденту?

– Замовником є кримінальний режим, який лише в такий спосіб може спілкуватися з опозицією, вони тільки так уявляють передвиборну боротьбу. Я – людина, яка не має маєтків, ніяких підприємств, не маю за що переживати, крім, звичайно, життя своїх рідних.

Зловмисники дали чітко зрозуміти, що приватне життя є приватним до певної міри. І в нього можна втрутитися найбрутальнішим чином. Моє життя складалося по-різному, я багато бачив. Але такого відвертого, тупого та банального цинізму не зустрічав.

– Як реагуватимуть представники опозиції, щоб гарантувати безпеку своїм депутатам?

– Я наразі не знаю, якою буде реакція. Але принаймні треба подбати про особисту зброю, бо всі інші засоби є мало ужиткові, якщо говорити про передвиборні поїздки. Завжди наголошував для тих, від кого залежить передвиборна кампанія, що не потрібно великої охорони, не потрібно параду людей кремезної статури, в чорних окулярах і зі слухавками у вухах, бо це створює негативний імідж. Я охорони не мав, не маю і не хочу її. Але принаймні мене особисто цей випадок спонукає до отримання дозволу на носіння і зберігання вогнепальної короткоствольної зброї. Бо зброя на гумові кулі для них була б усе одно, що лоскотання в гумових рукавицях.

– У чиєму віданні знаходиться справа щодо цього інциденту?

– Двох осіб утримують у Житомирському обласному управлінні УМВС, там є камера попереднього затримання. А один із них утік із Бердичівського КПЗ, бо затримали їх у Бердичеві. Його я не опізнавав. Він утік в п’ятницю відразу після затримання, десь через півтори години.

– І як міліція пояснює втечу нападника?

– Ніяк не пояснює, бо мене про це не повідомляли. Я дізнався про це з власних джерел. І зараз веду паралельне розслідування.

– Як ви гадаєте, справу розслідують до виборів?

– Думаю, що ні, але після виборів обов’язково, бо впевнений у нашій перемозі. І власне цей інцидент ще більше підтверджує мою впевненість. Цей випадок розслідують, і винуватих, не лише виконавців, але й замовників цього нападу, покарають.

– Як депутати, які представляють опозицію, можуть себе убезпечити, крім особистої зброї?

– Важко порадити що-небудь інше. Можна сказати, щоб не їздили дорогами, не їздили автомобілями, наймали охорону. Але чи гарантує це безпеку? Чимало знайомих, які довідалися про цей випадок і так само часто користуються власним транспортом, телефонували, співчували. Я переконаний, що вони для себе зробили певні висновки, щоб уникнути таких інцидентів. Наголошую – уникнути їх неможливо.

Просто треба змінювати владу. І бути готовим, що ця влада здатна на все, вона ні перед чим не зупиниться. Розмови про те, що вони не наважаться когось убити, на когось напасти, що мають якісь там зобов’язання перед Заходом – це все дурниці. Заради того, щоб зберегти те, що награбували, представники нинішньої влади здатні на все. Тому ближче до виборів потрібно дійсно максимально обмежити пересування поодинці. Хіба лише в окремих випадках. І особливо треба зважати на приватне життя, постійно бути готовим, як на війні, до будь-яких підступів.

– Чи не вплине цей випадок на інших депутатів таким чином, що хтось почне боятися і відходити від опозиції?

– Думаю, це було одним із завдань замовників інциденту. Переконаний, що це не вплине ні на кого. Знаєте, я не вірю, що хтось злякається. Мене особисто цей напад тільки розізлив. Тепер я знаю напевне, що треба стояти до кінця і бути готовим до всього.

Якщо спочатку це було схожим на складну та важку передвиборну кампанію, то тепер це перетворилося (думаю, що більшість депутатів це розуміє) на безкомпромісне протистояння, яке лише називається “вибори”. На війні, як на війні.

Розмовляла Валентина Люля ("Львівська Газета")

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!
Новости Украины