ДОКТРИНА ДЕСТАБІЛІЗАЦІІ-ІІ


"Влада народу, ім'ям народу, в інтересах народу."

Ж. К. Дювальє


Відпочинь, перш ніж втомився. Явне дао - не дао. В справах немає кращої поради, ніж бути поміркованим. Бути поміркованим, значить передбачати. Передбачати - значить бути підготовленим та сильним. Бути підготованим та сильним, значить завжди мати успіх. Завжди мати успіх, значить мати безкінечні можливості. Дев'ятиповерхова башта народжується з купи землі. Чоловік належить ян, особливість ян в тому що він легко збуджується, але й легко відступає. Коли чоловік стикається з ворогом, він повинен дивитися на нього, як на черепицю чи каміння, себе вважати так само дорогоцінним, як золото чи нефрит. Нападати наліво та направо, немов хоробрий воїн, який змагає прорвати ряди ворогів. Наближати повільно. Балансувати, потім бити.

Ненасильство - репресивна етика жертовности. Ми рішучо не поділяємо насильства. Але існує насильство, котре щоденно загрожує нашому життю. Щоб жити і вижити, ми змушені захищатися від насильства. Наше насильство - це самозахист пролетарського класу від насильства, що його щодень чинить держава. Без робітничого народу безсилі, наперед безсилі, всі бомби.

Тероризм не знаряддя, тероризм - автономна система. Тероризм загрожує всім індустріальним демократіям. Те, що тероризм буде зростати в їх умовах - неуникнено. Відношення між розвитком - кризою та класовою боротьбою можливо уявити лише в формі війни.

Без практики збройної боротьби програмові заяви є пашталаканням, пролетарський інтернаціоналізм - лицемірством. Сьогодні лише збройна боротьба говорить за комунізм.

Пролетаріат не знає, що йому робити зі "світлим майбутнім", що його пропонують йому особники, сторонні до його руху. Він не знає, що йому робити з прогресом, до якого його ведуть. Прекрасні вершини, що їх він має завоювати, живуть лише в уяві тих, хто є зовсім відірваним від реальних потреб пролетаріату. Ці типи, на яких вказують пальцем всі пролетарі, можуть ховатися куди забажають! Першородне тавро ницих маріонеток в капіталістичних руках лишиться, як би вони не переодягались, куди б не ховались, якими б партійними квитками не прикривалися, в які б закордонні краї не тікали. Скрізь вони будуть досягнуті почуттям правосуддя, котре завжди було властиве пролетаріатові.

Ми не група і не партія, але революційне середовище, котре зароджується в гетто великих індустріальних міст, посеред пролетарів, люмпенів, жінок, маргіналів. Головна помилка Чепвоних Бригад чи РАФу полягає в тому, що їх крайній мілітаризм стоїть поза соціальними процесами, акцент покладається на політику тоді як він має покладатися на соціальні чинники. Концепція революції лівих застаріла по відношенню до гігантського соціального саботажу, що відбувається реально.

Повинно викинути з голови, як можливо швидше і раз та назавжди, що перетворення збройної боротьби в тривалу народну боротьбу може бути стихійним процесом. Створення умов для альтернативи владі, що існує, формування революційного потенціалу пролетаріату - є свідомим і насильницьким процесом, що проводиться комуністичним авангардом. Збройна боротьба - це політична стратегія, а не одна з багатьох можливих форм боротьби. Озброєння робітничого руху повинно сьогодні практикуватися, виходячи з цілей створення бойової партії.

Ненасильство потрібне нам, як школа боротьби, а нашим жертвам, як можливість пережити хоч би частку страждань жертв імперіалізму. Хай знають, що смерть та страждання дійсно існують! Хай вчаться відповідати за власні дії! Немає протиріччя між лінією мас та роллю авангарду, немає дихотомії між практикою руху та збройною діяльністю в якомусь певному кварталі, чи стратити ще більш брудного агента імперіалізму, який курує реконструкцію системи. Все це не є виявом нижчих чи вищих рівнів боротьби. Обидва ці способи входять до правильної стратегії війни за побудову комуністичного суспільства. Потрібна пряма боротьба за дезорганізацію капіталізму в усіх сферах.

Зруйнувати всі форми та інститути Расизму, Сектизму, Капіталізму, Фашизму, Індивідуалізму, Власництва, Конкуренції і всі тому подібні інститути. Фашизм тим і добрий, що провокує революцію. Ми руйнуємо, щоб творити. Ми маємо образ майбутнього. Перехідний період передбачає соціальну платню для всіх, колективну комунітарну плюралістичну організацію суспільного часу, рівність всіх колективних форм автономії, знищення всіх відокремлених інститутів, корпорацій, репресивних органів, звільнення уяви, заміну індивідуальної свідомості і розуму колективною ініціативою, лінгвістичну реформу. В межах негайного загального усуспільнення виробництва, новаторства, управління настільки переплітаються, що важко визначити специфічні місця для проведення того чи іншого. Вони можуть існувати лише як переплетіння, котре розгорнеться в організації робочого дня кожного пролетаря. Побудова комунізму є антагоністичним та суб'єктивним процесом знищення труда. Комунізм є знищення капіталізму в усіх відношеннях. Це - не праця!

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!
Новости Украины