14 грудня 2002

Шкіль працює з «донецькими»


Ця людина прийшла в парламент прямо з тюремної камери, обвинувачений в організації зіткнень з міліцією 9 березня минулого року. Він очолює партію, що має цілком мілітарний і деструктивний імідж в очах широкої публіки. Він – член фракції, що бореться за зміну нинішньої влади. У той же час ця людина заявляє про повне неприйняття насильницьких методів у своїй діяльності і, здається, дуже швидко вжився в роль кабінетного діяча. Його звати Андрій Шкіль, він обіцяє повернути УНА-УНСО в політику.

Після обрання депутатом ви обіцяли домогтися звільнення ваших товаришів, ув’знених у Лук’янівському СІЗО. Чому не домоглися?

Витягнути хлопців, що зараз сидять, можна тільки шляхом зміни існуючої влади. Іншої можливості - не існує. Це політична справа, і розраховувати на виправдувальний вирок – все рівно, що вірити, начебто злодій перестане красти. Тут інша ситуація. Одина з основних ознак існування політичного режиму – наявність політв'язнів. В Україні вони є. І перебування їх у в'язниці незабаром буде закріплено рішенням суду. Це нормальна ситуація: якщо є політичний режим, то в нього є і прихильники, і борці з ним. Відповідно, це супроводжується карними розслідуваннями.

Після мого звільнення із СІЗО, нам вдалося домогтися для двох хлопців замінити запобіжні заходи. Думаю, чоловік п'ять вийдуть після оголошення вироку. Інші будуть сидіти...

Чому опозиція програє владі, принаймні, на хід?

Ніяких програшів. Програла "Наша Україна", не створивши більшості. Сума голосів виборців опозиційної "трійки" у цілому не менше, ніж у "Нашій Україні". Тому говорити про її поразку не приходиться.

Який хід виграв режим? Те, що вони перекупили пару десятків депутатів, заплативши їм від 250 до 450 тисяч доларів, це нормальний хід? Що їм вдалося зараз створити свій Кабінет Міністрів? Так і попередній був "не чужий". Це перемога? Обгін на віражі? Називайте це так. Вибори президента поставлять усе на свої місця. Усі, хто приймає кримінальні рішення, будуть на нарах, політв'язні вийдуть на волю.

Кого ви бачите президентом?

Головне, щоб це був представник об'єднаних опозиційних сил. Я б, звичайно, віддав перевагу Тимошенко. Мені більше подобаються рішучі і послідовні люди. Але це може бути Ющенко або Мороз, не має значення. Ми говоримо не стільки про конкретних осіб, скільки про те, щоб це було рішенням опозиції. Якщо чотири партії, включно з комуністами, висунуть одного, будь-якого, кандидата в президенти, це буде переможець, і відняти нашу перемогу зможе тільки убивство лідера. Більше ніщо його не зупинить... На конституційні зміни в режиму поки не вистачає грошей, і просто є люди у Верховній Раді, що не продаються. Докупити 70 депутатів їм ніяк не вдасться. Це однозначно.

Хто фінансує сьогодні Національну асамблею?

Не тільки сьогодні. Партія завжди була на самофінансуванні. Усі партійні засоби складають пожертвування наших прихильників і співчуваючих. Так само, як і з Церквою. Хто фінансує Церкву, той фінансує і нас.

Ви настільки популярні?

А хто сказав, що фінансування залежить від популярності? Якби ми прагнули до популярності і виявляли це у фінансовому еквіваленті, ми б керували зараз цією державою.

Створення УНСО і координування її діяльності приписували то КДБ, то СБУ...

Зрозуміло звідки вітер дує. Якби СБУ могла створити і утримувати хоча б одну структуру, крім самої себе, я б служив у СБУ. Ось тут міністерство внутрішніх справ спробувало створити партію, і в нього нічого не вийшло. Воно саме, по суті, стало партією. Так само і СБУ. Є велике бажання, але немає ні людей, ні структури, ні можливостей. Створити ще одну партію вони не в змозі, керувати її діяльністю неможливо. Якби СБУ була здатна на щось більше, ніж вона робить, це була б по-справжньому могутня організація.

Які наслідки розколу в партії, що відбувся під час вашого перебування в СІЗО?

Це була просто невдала спроба певних людей використати владу для регулювання відносин у партії. Я не хочу називати імен. І, звичайно, говорити про якісь позитивні наслідки не приходиться. Але пройде якийсь час, я думаю, дуже короткий, і ці речі будуть усунуті. Якби подібне пережили будь-які інші представники нинішнього політичного спектру, усі б давно забули про їхнє існування. А ми живемо, працюємо і розвиваємося. Я впевнений, що вже на ці президентські вибори ми вийдемо як політична структура, що не відступить від своєї радикальної опозиційної настроєності. Ми лише змінимо частину програмних документів, що зменшать спроби ототожнити нас з іншими політичними структурами.

Які відносини ви підтримуєте з Дмитром Корчинським? Безпосередню заслугу в створенні “Щита Батьківщини”, так званих братств, якими він керував, приписують Юлії Тимошенко…

До "Щита Батьківщини" Корчинсьий уже не має ніякого відношення. Не знаю, що він там планує з братствами. Я з задоволенням іноді дивлюся його передачі. Думаю, він знайшов себе: довго шукав у політиці, а реалізувався як шоумен. Я це вітаю. Коли ми працювали в одній партії, я завжди говорив йому, що це саме те, чим йому треба б займатися. А якихось особистих контактів ми не підтримуємо.

Тобто, ніяких ділових контактів?

Немає. Може, запросить мене на якусь свою передачу.

Поговорювали про “мерседес” Юлії Тимошенко, що часто з'являвся біля стін Лук’янівського СІЗО під час вашого ув’язнення…

Ви хочете запитати, чи не зустрічалася вона зі мною? Я був би не проти з нею зустрічатися, але вона не приходила. (Сміється). Дуже приємна жінка. І дуже дієвий політик. Як я вже говорив, коли вона знаходилася в СІЗО, треба визнати, що, на жаль, це був єдиний чоловік у тодішньому Кабінеті міністрів. Це політик, з яким я готовий йти в розвідку. І вона є рушійною силою дуже багатьох процесів, що сьогодні відбуваються в Україні.

Ви не задумувалися про перехід до Ющенка як "правого" політика, тобто, більш близького вам ідейно?

Віктор Ющенко вже довів представникам російського СПС, як він люто ненавидить український націоналізм, що націоналізму в його партії бути не може і не буде ніколи. Але не це головне. Я колись говорив, що кожен політик, що має визначені ідеологічні переконання, повинний дати собі відповідь на питання: чи може він керувати трамваєм чи бути його пасажиром? От і все. Але їхати завжди треба до зупинки "Україна". Я особисто переконаний, що їду в потрібному трамваї і правильному маршруті. Якщо ж після зупинки "Україна" трамвай рушить далі, я вийду, і він поїде, куди йому потрібно без мене.

Мова не про те, Ющенко є кращим чи гіршим кого-небуть. Приєднання до тієї чи іншої точки зору – мій вибір. Вирішуючи, до якої із двох фракцій ("Наша Україна" і БЮТ. – Т.Д.) приєднатися, я керувався, у першу чергу, послідовністю її боротьби. А надалі... Я і зараз підтримую фракцію "Наша Україна". Можливо, у майбутньому парламенті України, уже демократичному, цивілізованому, ми, будемо в одній фракції.

Ви продовжуєте проводити вишколи, польові заняття для хлопців УНСО?

Звичайно. Тільки цього року вони майже не проводилися. Але будуть обов'язково, будуть збиратися скаутські табори для молодих. Це нормально. Потрібно працювати з молоддю і треба говорити з нею зрозумілою мовою. А щодо розмов про те, що нібито готуються якісь бойовики – дивуватися немає чому. Нехай говорять, нехай бояться. Я ж, підкреслюю, прихильник ненасильницьких методів діяльності. Я завжди був послідовним супротивником насильства і давав цьому виразні підтвердження.

Чи воюють зараз унсовці в Чечні, Грузії?

Ні. Нічого не знаю про це.

Нещодавнє одруження вашого прес-секретаря Тетяни Чорновіл з донеччанином символізує ад'юльт УНА-УНСО з донецьким кланом?

(Дикий регіт присутніх. Мені представляють чоловіка Тетяни Миколи Березового, керівника Горлівської організації УНСО і помічника Андрія Шкіля). Гумор зрозумілий. Але ад'юльт, на жаль, відбувся між зовсім іншими людьми.

Тарас Друм, www.glavred.info

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!
Новости Украины