13 травня 2003

Андрій Іщенко: “Світло істини сьогодні з нами!”


Кореспондент: Нещодавно Одеська УНА-УНСО разом з Коаліцією демократичних сил Одеси провела 3-добовий попереджувальний страйк проти політики мера Одеси Руслана Боделана. Які причини проведення цієї акції?

А.Іщенко: Руслан Боделан на посаді Одеського міського голови довів свою повну неспроможність керувати містом. З кожним роком правління Р. Боделана одесити на собі відчувають наслідки цієї політики – більшу частину року в місті відсутнє гаряче водопостачання, опалювальні батареї мешканців Одеси взимку без перебільшення можна назвати холодними, холодна вода подається із великими перебоями і низькими екологічними показниками, автомагістралі міста, постраждалі внаслідок багаторічної бездіяльності міських служб, вщент розбиті…

Окрім цього, протягом останнього року, при мовчазній згоді міської влади, в Одесі введено похвилинну плату за міські телефонні розмови, на 25-30 % безпідставно підвищено плату за проїзд в міських маршрутних таксі (а це основний транспортний засіб, яким користуються одесити), а на початку цього року Боделан та його команда подумали, що їм можна робити все, що вони є власниками нашого міста.

Вони вирішили піти на безпрецедентне підвищення тарифів на комунальні послуги (квартплата, водопостачання) в 2,5 рази. Терпець одеситів увірвався і 25 січня 2003 року ми провели найбільші в історії Одеси маніфестацію та Загальноміське народне віче громадян Одеси за участю більше 10 тисяч мешканців Одеси. Влада злякалася і Боделан вперше за свою 30-річну біографію бюрократа зробив крок назад – введення нових тарифів на комунальні послуги було відмінено.

Важливість цієї локальної перемоги одеситів важко переоцінити. Громадяни Одеси зрозуміли, що від їхньої активної громадянської позиції залежить майбутнє Одеси, що разом ми можемо примусити владу рахуватися з думкою народу. Але 1 липня, коли більшість одеситів будуть у відпустках, клан Боделана знову запланував підвищення тарифів на квартплату. Це, а також небажання спостерігати за нищенням Одеси, безконтрольною та безкоштовною передачею у власність “своїх людей” безцінної курортної землі, на якій в радянські часи розташовувалися піонерські табори, санаторії та бази відпочинку, і стало причинами для проведення нашого попереджувального страйку.

Коаліція демократичних сил Одеси, в яку входить і Ваша організація, об’єднує досить різнобарвні за політичною спрямованістю сили. Це не заважає?

Дійсно в Коаліцію, яка сьогодні очолює боротьбу громадян Одеси за власні права входять “Наша Україна”, “Батьківщина”, КПУ, ПРП, СПУ, Братство, УРП “Собор”, Громадянський виконком Одеси, “Громадський контроль”, “Українське братство”, Союз робітників України, УНА-УНСО, студентські організації та незалежні профспілки. І робота Коаліції складається досить успішно завдяки тісній координації та злагодженій роботі оргвідділу Коаліції. І є ще один момент, який нам на відміну від загальноукраїнської ситуації, вдалося вирішити – ми об’єднали всі опозиційні до антинародної влади партії та організації. І кожний з нас розуміє, що тільки узгодженими та акцентованими ударами ми можемо досягти успіху. Влада це розуміє, і руками спецслужб намагається розділити нас на червоних та чорних, зелених та синьо-жовтих. Але ці зусилля марні, бо наша Коаліція демократичних сил буде і надалі діяти консолідовано.

Хотілося б відмітити активну та бездоганну роботу місцевих активістів ВО “Батьківщина”, СПУ і особливо одеської команди “Нашої України”.

До речі, які у Вас стосунки з екс-мером Одеси, народним депутатом України Едуардом Гурвіцом?

На мою думку Едуард Йосипович залишиться в історії Одеси одним з найкращих мерів. Що б там не говорили, але за часів його керівництва Одеса почала виходити на рівень серйозного європейського міста: на той час Одеса серйозно зрушила від рівня посереднього та сірого обласного центру України. Було зроблено дуже багато, і навіть сьогодні багато одеситів з ностальгією згадують про здобутки його команди. Але Кучмі не потрібні були незалежні мери, незалежне самоврядування і місто, яке було незалежне від Києва, насамперед фінансово. І Кучма зробив все, аби ліквідувати це.

В 1998 році УНА-УНСО приймала активну участь у захисті вибору одеситів під час прямого втручання Кучми у справи місцевого самоврядування в Одесі. Безумовно, були в роботі мера Гурвіца і прорахунки, на мою думку, насамперед кадрові.

Що стосується моїх особистих стосунків з Едуардом Йосиповичем, то вони дружні та приязні. Ми часто спілкуємося і незважаючи на під час діаметрально протилежні думки, обговорюємо шляхи виходу Одеси із кризового стану. На мою думку ми робимо одну справу, тільки він у Верховній Раді, а я - в Одесі.

Я завжди буду вдячний цій людині за надану мені допомогу під час сумновідомих подій 9 березня 2001 року. Зі струсом мозку, численними гематомами на голові, я був безпідставно протягом 7 діб прикований наручниками до ліжка в лікарні швидкої допомоги Києва. І саме Е. Гурвіц був єдиним, хто мені тоді допоміг. Це дуже порядна та чесна людина.

Чи є вже якісь результати попереджувального страйку? Які ваші наступні дії?

Так, безумовно. Всі ці дні до початку акції і після неї, одесити відчули активізацію діяльності комунальних служб міста: в квартирах одеситів нарешті з’явилася гаряча вода, навіть вночі продовжують свою роботу ремонтні бригади на автомагістралях міста, якість питної води в Одесі помітно поліпшилася. Висновок: чим більше акцій, тим краще життя. Тому ми підготували повідомлення до Р. Боделана про те, що у разі невиконання наших вимог в будь-який день з 20 травня до 2 вересня 2003 року, одночасно в 20 місцях Одеси розпочнеться безстроковий сидячий страйк з вимогою негайної відставки Одеського міського голови Руслана Боделана. Ми також звернулися з проханням не чинити перешкоди проведенню демократичного страйку шляхом організації дискотек та концертів за участю провінційних “артистів”, репертуаром яких є “фанера” та найгірші варіанти музики, що пропагують нездоровий стиль життя. В Одесі є більш важливіші проблеми, куди необхідно спрямувати ці гроші.

Яка ситуація з карною справою, заведеною проти Вас, як організатора 3-добового сидячого страйку?

Інформація про порушення проти мене карної справи не відповідає дійсності. Ні в мене, ні в адвокатів Одеської обласної організації УНА-УНСО не має інформації про це. Водночас проти мене, як організатора страйку, складено протокол про порушення адміністративної справи за фактом порушення роботи Одеського обласного Управління статистики шляхом організації концерту революційних пісень. Матеріали справи передані до суду. Всі необхідні доручення на право представляти мене в суді я передав Президенту Одеської правозахисної академії Валерію Кочетову. Думаю, що намагання влади мене залякати, марні.

Хто на Вашу думку буде наступним мером Одеси?

Я не знаю чи вдасться нам достроково відправити Р. Боделана у відставку, але все можливе для припинення діяльності цього “господаря”, ми зробимо! Крім Е. Гурвіца, на мою думку, непогані стартові шанси для боротьби за крісло мера Одеси мають О. Козаченко та О. Костусєв.

Дякую за інтерв’ю, Ваші побажання членам організації, що вже 2 роки перебувають в СІЗО за участь у мирній демонстрації.

Ті, хто на свободі мусять зробити все від них залежне, для активних і правильних кроків на шляху нашої ОРГАНІЗАЦІЇ до перемоги. Вона нам дуже потрібна! Користуючись нагодою, від імені Одеської організації, хочу побажати політв’язням бути “твердими, міцними, незламними мов граніт, бо плач свободи ще не дав нікому, а хто борець – той здобуває світ!”. Світло істини сьогодні за нами, за УНА-УНСО! Перемога все одно буде за нами! Правда сильніше!

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!