9 лютого 1993

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА САМООБОРОНА - УНСО


"Українська думка"

Ця абревіятура УНСО останнім часом майже кожного дня звучить з трибуни ВР, а також екранів телебачення, радіо та на шпальтах газет.

Пригадаймо коротко історію цієї організації. Вона постала як молодіжна організація Української Національної Асамблеї, головою якої є Юрій Шухевич. На початку відділи УНСО були створені у Львові, згодом в областях Західної України, а опісля і по всіх областях України. На початку найбільш активною була львівська організація, командир якої Олег Вітович є одночасно депутатом обласної Ради (Ю. Шухевич є головним командиром УНСО). Львівська УНСО допомагала міліції патрулювати вулиці міста, а також контролювати поїзди які їздять за межі України, щоб попередити вивезення дефіцитних товарів з Львівщини.

В масштабі всієї України про УНСО заговорили під час збройного конфлікту в Придністров'ї. Тоді загони УНСО прибули до Придністров'я і стали на захист українського населення, одержавши зброю з рук придністровських сепаратистів. Думки про цю акцю УНСО були діяметрально різні, одні схвалювали акцію захисту українського населення в Придністров'ї в час, коли офіційний Київ мовчав, інші засуджували як втручання у внутрішні справи суверенної країни Молдови, сусіда України, і той факт, що УНСО стояло на стороні придністровських сепаратистів, які намагалися розчленувати Молдову та прилучити Придністров'я до Росії.

У зв'язку з цією та іншими акціями УНСО деякі політики робили закиди львівський владі, що вона дозволяє таку активну діяльність ніде зареєстрованої організації. Влада не раз попереджувала УНСО про те, що вжиє відповідних заходів проти УНСО. Така нагода трапилася 7 листопада 1992 року у Львові, коли в день чергової річниці жовтневої революції УНСО заходилося палити комуністичні символи на центральній площі міста перед оперним театром. Під час цієї акції на УНСО напав відділ спеціяльного призначення міліції "Беркут", за декілька хвилин розігнав демонстрантів побив жорстоко багато людей в тому числі принагідних прохожих, декількох арештовано, але згодом звільнено. Так львівська влада продемонструвала свою силу.

Найбільш вагомою з точки зору результату та розголосу була участь УНСО у збройному конфлікті в Грузії, де озброєні загони УНСО виступили на стороні грузинських урядових військ проти абхазьких сепаратистів. Свою позицію УНСО пояснило тим, що мала горстка абхазців не може самостійно боротися проти грузин. Фактично боротьба проти Грузії веде Росія своїми збройними силами та за допомогою найманців. Отже боротьба УНСО в Грузії на стороні урядових військ це боротьба проти російських імперіялістів. У цій хоч і не довготривалій боротьбі, загинули 7 вояків УНСО, а багато було важко поранені. Похорони двох загиблих бійців УНСО у Львові вилилися у протистояння, одні хвалили їх як героїв, які боролися проти росіян за українську справу, другі стверджували недоцільність такої жертви в час, коли в Україні так багато корисного можна зробити молодим патріотам.

Незважаючи на це, що УНА та УНСО стоять на крайніх правих, радикальних позиціях, їх несподівано взяли під захист такі центристсько налаштовані народні депутати як Ігор Юхновський, Михайло Косів і очевидно радикальні депутати С. Хмара та І. Калинець.

Після відомих подій у Москві, в першій своїй заяві цих подій Президент Л. Кравчук ствердив, що необхідно терміново в Україні заборонити діяльність усіх воєнізованих формувань, і в першу чергу незареєстрованих. Цю заяву підхопили реакційні депутати з прокомуністичної більшости і розпочалася шалена кампанія проти УНСО.

В цей же час преса публікує лист, який 5 жовтня надійшов на адресу Президента та ВР України від голови Надзвичайного тимчасового комітету Республіки Грузії Джаби Іоселані. В листі сказано:

"Останні події в Грузії однозначна виявили агресію російських імперських сил. Грузія опинилася в ізоляції і змушена на самоті протистояти всій потузі російської агресії. Лише громадяни України - бійці УНСО кілька місяців тому прийшли на допомогу Грузії, що мало велике значення для морально-політичного стану у важкий для Грузії час. Мужність, самовіданність, військова майстерність бійців УНСО, їх дисциплінованість викликали в усій Грузії пошану та довіру до України. Хочу висловити сердечну вдячність Вам, народові України, матерям та батькам бійців УНСО за їх участь у захисті територіяльної цілосности та незалежности Грузії". Отак наш Президент та Україна в цілому одержали подяку від Грузії завдяки боротьбі та жертовності тих, яких вони почали переслідувати.

Як відомо абхазькі сепаратисти зайняли майже всю територію Абхазії і розпочали етнічні чистки проти грузин, які масово проживали на території Абхазії. Десятки тисяч втікачів рушили через кавказький хребет у безпечніші місця. Голодні та без відповідного одягу, вони з маленькими дітьми на руках долають перевали на висоті 4 тисяч метрів під час снігових заметілей.

Загинули вже сотні дітей, жінок, старих людей. На прохання грузинського уряду Україна виділила значну кількість вертолетів для евакуації біженців. Але ще до цього на перевалах появилися бійці УНСО, які допомагають втікачам добратися у безпечні місця. Про це також повідомили засоби масової інформації.

Отже, хто такі бійці УНСО, патріоти України, чи ті, що нехтуючи забороною, діють на шкоду України?

Відповідь на це питання кожен мусить сам знайти.

Р. Панкевич

© УНА-УНСО. Передрук матерiалiв можливий лише з посиланням на http://www.una-unso.org!